Принципы гражданского общества требуют прозрачности и подотчетности власти обществу. Каждый гражданин имеет право знать, на что потрачены его налоги, видеть, что государство защищает его интересы. В российской политической традиции же наблюдается противоположная тенденция - неподотчетности власти обществу, отношения власти к гражданам как к бессловесному электорату. Меньше внимания уделяется защите интересов граждан, и больше - обогащению представителей власти, часто в форме коррупции. Борьба с коррупцией является общим интересом государства и гражданского общества: для государства она повысит экономичность и управляемость органов власти, снизит расходы на них, а для гражданского общества - по повышению уровня жизни граждан и защите их интересов.
Пелопоннеські війни не поклали край боротьбі за лідерство серед грецьких полісів.
Греція увійшла в добу занепаду та розбрату. Поліси, що намагалися звільнитися від влади спартанців, вдалися до військових дій проти неї. Воєнний союз проти Спарти очолили Афіни. Союзниками Спарти були: Фіви, Аргос та Коринф. На боці союзників виступила також Персія. Вони розпочали так звану Коринфську війну (395—387 рр. до н. е.). У 394 р. до н. е. кораблі персів і афінян розбили біля Малоазійського узбережжя флот Спарти та її союзників. У відповідь армія Спарти розгромила ворогів на суходолі, біля Коронеї.
