ИСТОРИЯ
НУЖНО ОТВЕТИТЬЬ НА 3 ВОПРОСА (по тексту)

у 1618 році Богдан розпочинає самостійне доросле життя, вступивши до складу Чигиринської сотні реєстрових козаків і стає професійним військовим. Воєнна служба тоді зовсім не була спокійною, тож на 1620 р. Хмельницький, мабуть, уже мав чималий військовий досвід. Але справжні випробування були ще попереду. Батько наважився узяти його з собою у небезпечний похід польського війська до Молдавії. У вересні під Цецорою 10-тисячна армія Станіслава Жолкевського була вщент розбита турками й татарами під проводом Іскендер-паші. Михайло Хмельницький загинув (хоч є непідтверджені дані про його смерть у полоні 1627 р.), а Богдан на два роки потрапляє в бусурманську неволю. Як він з неї вирвався, залишається невідомим. Та близько 1625 р. Хмельницький вже знову служить чигиринським козаком, самостійно господарює в Суботові  й одружується з Ганною Сомківною, дочкою заможного переяславського міщанина. На половину 40-х років у них було шестеро дітей: 2 сина (Тиміш і Юрась) і 4 доньки (Катерина, Степанида, імена інших не встановлено). Та навряд чи енергійний 30-річний Богдан міг задовольнитися спокійним сімейним життям. Не виключено, що він брав активну участь у боротьбі з татарами протягом 20-х років (розгром Кантемира-мурзи 1626 р., походи М.Дорошенка). Чи не з цього часу він упевнився у можливості порозуміння з кримською верхівкою, що так згодиться

Рассеянная мануфактура

Рассеянная мануфактура — это такой организации производства, когда мануфактурист — владелец капиталов (купец-предприниматель) — раздает сырье для последовательной переработки мелким деревенским ремесленникам (ремесленникам-надомникам) . Этот тип мануфактуры больше всего был распространён в текстильном деле и в тех местах, где не действовали цеховые ограничения. Работниками рассеянной мануфактуры становились деревенские бедняки, которые имели какую-то собственность: дом и крохотный участок земли, но не могли обеспечить свою семью и себя и поэтому искали дополнительные источники существования. Получив сырьё, например, шерсть-сырец, работник перерабатывал его в пряжу. Пряжу забирал мануфактурист и отдавал её на переработку другому работнику, который превращал пряжу в ткань и т. д.
Централизованная мануфактура

Централизованная мануфактура — это организации производства, при котором рабочие перерабатывают сырьё вместе, в одном помещении. Этот тип мануфактуры был распространён прежде всего в таких отраслях производства, где технологический процесс предполагал совместный труд большого (от десятка до сотни) числа рабочих, выполняющих различные операции.

Основные отрасли:

Текстильная
Горнорудная
Металлургическая
Полиграфическая
Сахароваренное
Бумажное
Фарфорофаянсовое

Собственниками централизованных мануфактур были большей частью разбогатевшие купцы, и гораздо реже цеховые мастера. Крупные централизованные мануфактуры создавались государствами, например Францией.