Решите контрольную (в самом низу) из каждого 14 пример

i способ:

предположим, что х – это весь путь пройденный ледоколом, тогда в  первый день он проплыл  , следовательно, во второй день  ,  а в третий день - оставшиеся 90 км

согласно этим данным составим и решим уравнение:

 

 

  /·40

 

умножаем на 40 для того, чтобы избавиться от знаменателей

 

 

 

 

 

 

  (км) - весь путь.

 

  (км) - проплыл ледокол в первый день.

 

400-(160+90)=400-250=150  (км) - проплыл ледокол во второй день.

 

ii способ:

примем за 1 целое – путь пройденный ледоколом за 3 дня, тогда

 

  (часть) -  путь пройденный в третий день.

 

  км

 

  (км) - пройденный путь за второй и третий день вместе.

 

240-90=150  (км) - проплыл ледокол во второй день.

 

  (часть) - оставшийся путь после первого дня.

 

  км

 

  (км) - весь путь.

 

400-240=160 (км)  - проплыл ледокол в первый день.

 

ответ: в первый день ледокол проплыл 160 км, а во второй - 150 км.

Для нормальної життєдіяльності організму людини і доброго засвоєння їжі людський організм повинен одержувати усі поживні речовини у певних співвідношеннях. наприклад, нормальне співвідношення білків, жирів та вуглеводів має бути 1 : 1,1 : 4,1 для молодих чоловіків та жінок, зайнятих розумовою працею, і 1 : 1,3: 5 для тих самих людей, якщо вони зайняті важкою фізичною працею. ці речовини не мають однакової поживної цінності і кожна з них має своє особливе значення для організму. білки належать до життєво необхідних речовин, без яких неможливе життя, ріст і розвиток організму. вони найважливіші компоненти харчування, що забезпечують пластичні та енергетичні потреби організму. білки—це органічні речовини, що з амінокислот, які, поєднуючись між собою в різних композиціях, білкам різноманітних властивостей. харчова і біологічна цінність білків визначається істю амінокислот, що входять до їх складу. різноманітне харчування—найправильніший шлях постачання організму повноцінними білками. найбільшу біологічну цінність мають білки тваринного походження. фізіологічними нормами передбачається, що 55 % необхідних білків мають забезпечуватись за рахунок білків тваринного походження. теплова обробка прискорює перетравлювання білків. тривале розварювання, подрібнення, протирання продуктів поліпшує перетравлювання, і засвоювання білків, особливо рослинних. проте надмірне нагрівання може негативно вплинути на амінокислоти, з яких білки. потреба в білках для дорослої людини становить у середньому 85— 90 г на день. добову потребу в білках залежно від віку людини, її фізіологічного стану, виду та умов праці наведено в табл. 1. роль жирів у харчуванні визначається їх високою калорійністю і участю в процесах обміну. жири забезпечують у середньому 33 % добової енергоцінності раціону. з жирами в організм надходять необхідні для життєдіяльності речовини: вітаміни а, о, е, незамінні жирні кислоти, лецитин. жири забезпечують всмоктування з кишечника ряду мінеральних речовин та жиророзчинних вітамінів. вони поліпшують смак їжі і викликають відчуття ситості. жири в організмі можуть утворюватися з вуглеводів та білків, але повною мірою ними не заміняються. слід пам'ятати, що жири легко окислюються на повітрі, під час зберігання на світлі і в теплі, а також у процесі теплової обробки, особливо смаження. у несвіжих і перегрітих жирах руйнуються вітаміни, зменшується вміст незамінних жирних кислот і нагромаджуються шкідливі речовини, що спричиняють подразнення шлунково-кишечного тракту, нирок, порушення обміну речовин. надмір жирів в їжі погіршує засвоєння білків, кальцію,  магнію, підвищує потребу у вітамінах, що забезпечують жировий обмін. потребу в жирах з урахуванням статі, віку і характеру праці подано в табл. 1. у середньому добова потреба в жирах становить 80—100 г, з яких зо % мають забезпечуватись рослинними жирами. отже, на частку білків має припадати 11—13%, жирів—33, енергетичної цінності добового раціону з диференціацією по зонах: для пів-дених районів потреба в жирах становить 27—28 °/о, для північних— 38—40. фосфатиди — біологічно високоактивні речовини. вони присутні в усіх клітинах організму і впливають на процеси клітинного обміну. з фосфатидів у продуктах харчування найширше представлений лецитин. він не є незамінною поживною речовиною, але має важливе значення у харчуванні. лецитин сприяє перетравлюванню, всмоктуванню і правильному обміну жирів, посилює виділення жовчі, сполучаючись з білком, утворює мембрани клітин, нормалізує обмін холестерину, а також чинить ліпотропну дію: зменшує нагромадження жирів у печінці, сприяючи їх перенесенню у кров. на лецитин багаті яйця, печінка, ікра, м'ясо кролика, паста «океан», жирні оселедці, нерафінована олія. вуглеводи є основною частиною харчового раціону. фізіологічне значення вуглеводів в основному визначається їх енергетичними властивостями. вони—головне джерело енергії організму. при всіх видах фізичної праці спостерігається підвищена потреба у вуглеводах. з їжею надходять прості і складні вуглеводи, легкозасвоювані і незасвоювані вуглеводи. основними простими є глюкоза, галактоза, фруктоза, сахароза, лактоза та мальтоза. складні вуглеводи—крохмаль, глікоген, клітковина, пектин. потреба у вуглеводах становить 350— 500 г на добу. надмірне споживання вуглеводів — поширена причина порушення обміну речовин, що сприяє розвитку ряду захворювань. при раціональному харчуванні до зо %   вуглеводів їжі здатні переходити в жири. в разі ж надміру вуглеводів, особливо легкозасвоюваних, цей процент вищий.