Часто всі задумуються про те, що насправді таке мова, для чого вона потрібна? Та яку роль відіграє в житті кожного громадянина нашої України. Адже мова – це не тільки пустий звук, і не краплина в безмежному просторі океану, а безмежний простір, який оточує кожного жителя цього простору, саме мова дає надію коли стає холодно і ви в темному лісі.
Розв’язати задач, що для мене рідна мова - дуже важко, адже всі можуть сказати: що рідна мова, це та, на якій ми думаємо, спілкуємось, це мова батьків, але не кожен є тим самим патріотом, який ніколи не зрадить своїй рідній мові.
Для мене – українська мова, дуже важлива. Адже саме її я вивчав с самого народження і до сих пір. Рідною для мене мовою, є українська, хоча іноді я розмовляю и спілкуюся на іншій мові, тільки тому що так вимагають обставини. Я вважаю, що не важливо – чи ти українець чи ти росіянин, ти повинен розмовляти на своїй, рідній мові – адже мова, це духовне багатство всього народу.
Я і українська мова
Мова українська — єдина, неповторна… Скільки судилося пережити їй! А тепер ми, нащадки, у XXI столітті можемо сміливо, не криючись, спілкуватися нею. Вільно, без перешкод.
«Мова — це душа народу, народ без мови — не народ», — справедливо сказав поет Володимир Сосюра. Мова — відображення змісту нашого життя. У кожного народу своя мова. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і плекати. Якщо забувається мова, то народ, який користувався нею, зникає морально.Мені дуже хочеться, щоб назавжди відродилась наша мова — різнобарвна, як кольори веселки, співуча, як солов’їна пісня.
