Відповідь:
1.Весняний - вЕсни,
2.криничний - И у сполуках -РИ-, -ЛИ-,
3.лимонний - виняток із правила"дев'ятки",
4.черешенька - Е у сполуках -ЕРЕ-, -ЕЛЕ-,
5.берізка - береЗа,
6.кігті - кіГоть,
7.солодкий - солоДенький,
8.стежка - стеЖина,
9.швидкий - швиДенько,
10.проїзний - спрощення у сполуці -здн-,
11.контpacтний - спрощення НЕ відбувається у словах іншомовного походження,
12.криниченьці - початкова форма - криниченЬка,
13.тоншого - НЕ вживаємо Ь у сполуках -НШ-, -НЧ-,
14.сіллю - подовжується останній приголосний основи між голосними в О.в. в іменниках 3 відміни,
15.відділити - подвоєння на місці збігу (префікс ВІД, корінь ДІЛ),
16.радістю - НЕ подовжується останній приголосний основи в О.в. в іменниках 3 відміни, якщо стоїть НЕ МІЖ ГОЛОСНИМИ,
17.між'ярусний - апостроф після префікса на приголосний перед Я,
18.тьмяний - НЕ вживаємо апостроф після губних, якщо перед ними є кореневий приголосний.
Пояснення:
24. А — кОлесо : іменники в родовому відмінку однини (кого? чого?) мають наголос переважно на закінченні, це слово виняток.
25. Д — ненАвисть : похідні форми від слова нена́висть мають наголос на другому складі.
26. Г— чорн О зем : у складних іменниках сполучний голосний є наголошеним.
27 . В — урочИсто : у прислівниках, утворених від суфіксально-префіксальних прикметників, а також із прийменниково-прикметниковими сполученнями, наголос падає на той же склад, що й у відповідних прикметниках.
28. Д — експЕрт : запозичене слово, зАпонка: іменники жіночого роду з суфіксом <к> . зберігають наголос мови-джерела , зАпонка :
29. В — фОльга : запозичені слова зберігають наголос мови-джерела , листопАд : складних іменниках сполучний голосний є наголошеним, але це слово виняток, Олень: в українській мові деякі слова мають наголос, відмінний від російського.
