1) проверяем условие при наименьшем возможном значении n.
n>5, значит проверяем условие при n=6
Верно!
2) Сделаем предположение, что для всех n=k, k>5 верно неравенство:
3) Тогда при n=k+1 должно выполняться неравенство:
Вернемся к неравенству из второго пункта и домножим его на 2:
Подставим 2k² в 3-й пункт и рассмотрим полученное неравенство:
по методу интервалов определяем, что неравенство k²-2k-1>0 выполняется при k>1+√2, тогда при k>5 оно тоже выполняется (так как 5>1+√2)
Тогда обратным ходом получаем 2k²>k²+2k+1 при k>5 или 2k²>(k+1)² при k>5
Если 
, а 
, при k>5
То есть, 
, при k>5, то по закону транзитивности:
, при k>5 - ч.т.д
ответ:• запаху (п’янкий, запашний);
• кольору (білий, зелений);
• віку (старенький, давній);
• розміру (величезний, середній);
• матеріалу (діамантовий, дерев’яний);
• якості (твердий, гнучкий);
• приналежності (зятів, сестрин далекий, близький);
• часу (ранній, вчорашній);
• внутрішні властивості (добрий, щедрий);
• зовнішні прикмети (смаглявий, чепурний);
• ознаки за відношенням до місця (міський, районний).
СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА
У реченні прикметник найчастіше виступає як означення, що є його
основною синтаксичною роллю. Наприклад: Над лісом раптом запанувала
абсолютна тиша (прикметник абсолютна — означення).
Значно рідше прикметник виступає як іменна частина складенного
присудка (Яка важка у вічності хода! (Л. Костенко).
Прикметники поділяються на:
1. Якісні — відносні — присвійні.
2. Повні — короткі.
ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ І ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ
За характером ознаки, яку вони виражають, морфологічними і
словотворчими особливостями прикметники поділяються на якісні,
відносні і присвійні:
• якісні — велика, духмяне, опуклий, гарячі;
Объяснение:
