2. Точка M – середина отрезка AB. Найдите координаты точки B, если A (1;3;-2), M (-2;4;5). а) B (-5;5;12);
в) B (-1;5;7);
б) B (3;5;8);
г) другой ответ.

3. Катеты прямоугольного треугольника равны 5 см и 6 см . Найдите площадь проекции этого треугольника на плоскость, если плоскость треугольника наклонена к плоскости проекции под углом 600.
а) 7,5 см2; в) 30 см2;
б) 15 см2;
г) другой ответ.

4. Из точки, отстоящей от плоскости на расстоянии 4, проведены две наклонные к плоскости под углом 450. Найдите длины наклонных.
а) 4 и 4;
в) 3 и 3;
б) 2 и 2;
г) другой ответ.

5. Угол между единичными векторами и равен 600. Найдите абсолютную величину вектора +.
а) 1;
в)
б)
г) другой ответ.

6. Найдите длину AM – медианы треугольника ABC, если A (1;2;3), B (6;3;6), C (-2;5;2).
а)
в) 3;
б) 2;
г) другой ответ.

7. Какой из данных углов наибольший, если A (1;1;1), B (4;2;2), C (3;0;1), D (3;-1;2).
а) АBС
в) DCA
б) BCD
г) DAB​​

ответ:• запаху (п’янкий, запашний);

• кольору (білий, зелений);

• віку (старенький, давній);

• розміру (величезний, середній);

• матеріалу (діамантовий, дерев’яний);

• якості (твердий, гнучкий);

• приналежності (зятів, сестрин далекий, близький);

• часу (ранній, вчорашній);

• внутрішні властивості (добрий, щедрий);

• зовнішні прикмети (смаглявий, чепурний);

• ознаки за відношенням до місця (міський, районний).

СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА

У реченні прикметник найчастіше виступає як означення, що є його

основною синтаксичною роллю. Наприклад: Над лісом раптом запанувала

абсолютна тиша (прикметник абсолютна — означення).

Значно рідше прикметник виступає як іменна частина складенного

присудка (Яка важка у вічності хода! (Л. Костенко).

Прикметники поділяються на:

1. Якісні — відносні — присвійні.

2. Повні — короткі.

ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ І ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ

За характером ознаки, яку вони виражають, морфологічними і

словотворчими особливостями прикметники поділяються на якісні,

відносні і присвійні:

• якісні — велика, духмяне, опуклий, гарячі;

Объяснение:

Во 2 ёмкости  х л кваса, тогда в 1 ёмкости его будет  (х+4) л .

Переливаем из 1 ёмкости 13 л, тогда в 1 ёмкости останется

(х+4-13)=(х-9) л кваса, а во второй ёмкости станет (х+13) л кваса.

Причём в 2 раза больше, чем осталось в 1 ёмкости - это 2(х-9) .

Составим уравнение:   2(х-9)=х+13

                                      2х-18=х+13

                                       2х-х=13+18

                                              х=31   во 2 ёмкости

                                             х+4=35  в 1 ёмкости