Коэффициент подобия по определению считается по линейным размерам .
Для периметра (сумме линейных размеров) он равен k, для площадей k^2,
для объемов k^3.Тогда периметр равен 12*4=48 см, площадь равна 9*4^2=144 кв. см
Как-то так
Объяснение:
<!--c-->
Отношение периметров двух подобных треугольников равно коэффициенту подобия.
P(ABC)P(RTG)=k20P(RTG)=19P(RTG)=9⋅20=180(см)
Отношение площадей двух подобных треугольников равно квадрату коэффициента подобия.
S(ABC)S(RTG)=k26S(RTG)=(19)26S(RTG)=181S(RTG)=6⋅81=486(см2)
ответ:• запаху (п’янкий, запашний);
• кольору (білий, зелений);
• віку (старенький, давній);
• розміру (величезний, середній);
• матеріалу (діамантовий, дерев’яний);
• якості (твердий, гнучкий);
• приналежності (зятів, сестрин далекий, близький);
• часу (ранній, вчорашній);
• внутрішні властивості (добрий, щедрий);
• зовнішні прикмети (смаглявий, чепурний);
• ознаки за відношенням до місця (міський, районний).
СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА
У реченні прикметник найчастіше виступає як означення, що є його
основною синтаксичною роллю. Наприклад: Над лісом раптом запанувала
абсолютна тиша (прикметник абсолютна — означення).
Значно рідше прикметник виступає як іменна частина складенного
присудка (Яка важка у вічності хода! (Л. Костенко).
Прикметники поділяються на:
1. Якісні — відносні — присвійні.
2. Повні — короткі.
ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ І ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ
За характером ознаки, яку вони виражають, морфологічними і
словотворчими особливостями прикметники поділяються на якісні,
відносні і присвійні:
• якісні — велика, духмяне, опуклий, гарячі;
Объяснение:
