Жираф жираф является самым высоким животным. его голова составляет около пяти метров над землей. она имеет свои хорошие и плохие стороны. жираф может питаться листьями с высоких деревьев, потому что у него длинная шея и сильный язык. но это сложно для жирафа, чтобы есть траву. когда жираф пьет воду, львы и леопарды часто прячутся в высокой траве готов поймать его. это плохо для жирафа, потому что он не может быстро поднять голову и убежать. жираф может прожить несколько месяцев без воды. он получает большую часть воды от того, что он ест. также, потому что его голова находится так далеко от земли, жираф может увидеть опасность и может быстро уйти или убежать. 1) жираф является самым сильным животным. а) верно б) ложное в) не указано 2) он имеет длинную шею. а) верно б) ложное в) не указано 3) жираф питается только травой. а) верно б) ложное в) не указано 4) жираф может бегать быстро. а) верно б) ложное в) не указано 5) он не может быстро поднять голову. а) верно б) ложное в) не указано 6) жираф не может жить без воды в течение длительного времени. а) верно б) ложное в) не указано 7) он видит опасность, потому что он имеет длинную шею. а) верно б) ложное в) не указано
Селянське повстання 1768 року на україні відоме під назвою коліївщина. термін “коліївщина” був вимудруваний не самими повстанцями, а уніатськими ксьондзами, які перетворили польське слово “жезь” (“різня”) на український еквівалент “коліївщина” (від “колоти” списом чи ножем). напад ів на умань згадується в 1737 році. тоді вони захопили і пограбували місто. наступні набіги ів на умань жорстокою розправою над ними [1; 97,133,137,254]. згодом назвали також учасників повстання 1768 року, а саме це повстання – “”, “різнею”, “уманською різнею”, “коліївщиною”. здобувши умань, повстанці готувалися до поширення повстання. залізняк розсилав по правобережжю універсали, в яких закликав до продовження боротьби. ось, наприклад, в одному з них говорилось таке: “кидайте хати, жінок, улюблених дітей, не тужіть за ними, бо скоро побачитесь. дасть бог перемогу і будете вільними” [2; 374]. в таємницях царської дипломатії вони не зналися і вважали, що російський уряд у 1768 році був зацікавлений відібрати у польщі українські землі. тож необхідно було братам по вірі визволити україну і підняти український народ проти шляхти. коли загарбників проженуть, тоді борців за волю україни прийме цариця. отже, огляд історіографічних джерел про дозволяє виокремити три точки зору її трактування: польську, російську та українську. українська історіографія (м.максимович, в.антонович, м.костомаров, м.грушевський та інші) висловлювала народну точку зору на рух, тому й заганялася польською та російською владою в глухий кут заборон і забуття. висвітлення в польській та російській історіографії мало тенденційний характер, оскільки виправдовувало політику загарбників.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку