Complete the sentences with the correct form of the verbs in brackets. a) When my mother (come) home, I (do) my homework. b) I a new one yesterday. c) It we d) He (have) this phone for years before I (buy) (rain), so we (not go) for a walk. Instead, (go) to the cinema. (watch) TV for two hours when the lights (go out). suddenly e) I it very much because I f) Bakyt driver (see) Little Women last week, but I (not enjoy) (read) the book before. (be) in a car accident yesterday. The other (lose) control of his car because he (fall) asleep

Задача II. Откройте скобки и поставить глагол в правильной форме напряженной. 1.Генеральное соглашение по тарифам и торговли (подписать) в Женеве в 1947 году. 2. Товары, которые (для импорта) прямо для использования или потребления на таможенной территории (объявлять) для домашнего использования. 3. В настоящее время русское слово таможня, tamozhnya, (для происходят) во времена монголо-татарского ига. 4. Перед пассажирским (на борт) плоскости он (идти) через таможенный контроль. 5. Нет, пока пассажир (очистить) таможенных формальностей он (а) юридически свободный въезд в страну, к которой он (путешествовать). 6. Мы (ждать) в зале прилета в течение часа, прежде чем они (для разгрузки) багажа. 7.Таможенный инспектор если вы (чтобы иметь) вопросы о любой точке декларации.

Селянське повстання 1768 року  на україні відоме під назвою коліївщина. термін “коліївщина” був вимудруваний не самими повстанцями, а уніатськими ксьондзами, які перетворили польське слово “жезь” (“різня”) на український еквівалент “коліївщина” (від “колоти” списом чи ножем). напад ів на умань згадується в 1737 році. тоді вони захопили і пограбували місто. наступні набіги ів на умань  жорстокою розправою над ними [1; 97,133,137,254]. згодом назвали також учасників повстання 1768 року, а саме це повстання – “”, “різнею”, “уманською різнею”, “коліївщиною”. здобувши умань, повстанці готувалися до поширення повстання. залізняк розсилав по правобережжю універсали, в яких закликав до продовження боротьби. ось, наприклад, в одному з них говорилось таке: “кидайте хати, жінок, улюблених дітей, не тужіть за ними, бо скоро побачитесь. дасть бог перемогу і будете вільними” [2; 374]. в таємницях царської дипломатії вони не зналися і вважали, що російський уряд у 1768 році був зацікавлений відібрати у польщі українські землі. тож необхідно було братам по вірі визволити україну і підняти український народ проти шляхти. коли загарбників проженуть, тоді борців за волю україни прийме цариця. отже, огляд історіографічних джерел про дозволяє виокремити три точки зору її трактування: польську, російську та українську. українська історіографія (м.максимович, в.антонович, м.костомаров, м.грушевський та інші) висловлювала народну точку зору на рух, тому й заганялася польською та російською владою в глухий кут заборон  і забуття.    висвітлення в польській та російській історіографії мало тенденційний характер, оскільки виправдовувало політику загарбників.