Як народне свято, день івана купала відбувається з багатьма своєрідними та піснями. з далекої давнини збереглися в українського народу ці купальські звичаї. раніше цей день збігався з датою літнього сонцестояння (зазвичай 21-22 червня) — найдовшого дня року, і саме свято мало яскраво виражену сонячну символіку. саме в цей час день має найбільшу протяжність, а ніч найкоротша, тому в купальській пісні співають «на купала нічка мала», «малая нічка на купалочка». відставання церковного календаря відсунуло свято аж на півмісяця від дня літнього сонцестояння – на 6-7 липня. купальські забави відбуваються ввечері, вночі (в купальску ніч, або, як кажуть, нічку-купалочку) і в самий день купала. найбільш ймовірно, що назва свята походить від слова «купатися», адже під час проведення купальських забав обов'язковим є обряд купання. на західноукраїнських землях свято має назву «собітка», а пісні називаються «собітковими». ця назва походить від слова «собити», тобто добувати тертям вогонь для обрядового вогнища. у колі річних свят купало є одним із найголовніших, і відзначається урочисто і пишно. цьому сприяє пора його проведення: сонце в цю пору найсильніше, трави і квіти найбільш цілющі. за повір’ями, опівночі вогнистим цвітом розквітає папороть, віщуючи тому, хто здобуде його, скарби, багатство, статок і здоров'я. перевести на ійську