Мастацкия сродки к стихотворению анатоля вялюгина "спелы бор" з усих саборау есць сабор, дзе згодзен я малицца: у спелым леце, спелы бор, звиняць твае звантцы. у душным водар палян, дзе маладосць хадзила, багун, дурничник, дурнап'ян—раздзьмули усе кадзила. стаяць палки баравикоу; дрыжыць басок чмялины. глыбоки мох, на лисцях кроу мядзвежае малины. падсочак стрэлы на ствалах, нибы крыжы пакуты. спяшаецца барсук-манах у цемны свой на кожным кроку навина, и душна ад чабору, а песню кожная сасна свайму спявае бору.