Інфекці́йні захво́рювання / хворо́би — розлади здоров'я людей, тварин, рослин у вигляді хвороби, які спричинюють збудники — віруси, різноманітні бактерії, най ші, паразитичні гриби, гельмінти, продукти їхньої життєдіяльності (екзотоксини, ендотоксини), патогенні білки — пріони, здатні передаватися від заражених організмів здоровим і схильні до масового поширення. Тому в країнах розвиненої медицини предметом людської інфектології[1] є, передусім, так звані заразні, комунікативні хвороби (англ. Communicable diseases), тобто ті, які можуть бути передані здоровим особам. Але в широкому сенсі інфекційні захворювання — це усі розлади, які спричинюють збудники, зокрема, вогнищеві ураження органів (абсцеси, гнояки, гнійний апендицит, фурункули, бактеріальна пневмонія, тощо). Їх вивчають, діагностують і лікують у складі тих медичних спеціальностей, які опікуються тими чи іншими органами чи системами.
Виділяють поняття Інфекція або заражування хворобою (від англ. Infection — проникнення в організм хвороботворних мікробів; зараження[2]) — стан, коли в організм потрапляє чужорідний агент — патоген, який розмножується і може чинити хвороботворний ефект.[3] З позицій патологічної фізіології вирізняють інфекційний процес — комплекс взаємних пристосувальних реакцій у відповідь на інфекцію, на укорінення і розмноження патогену в макроорганізмі, спрямований на відновлення порушень гомеостазу та біологічної рівноваги з навколишнім середовищем. Включає взаємодію збудника, макроорганізму і навколишнього середовища. Цей стан може нічим клінічно не проявлятися через переважання компенсаторних процесів над патологічними реакціями. Тоді інфекційна хвороба — крайній ступінь виразності інфекційного процесу, коли все ж таки виникають порушення гомеостазу в результаті переважання патологічних реакцій над компенсаторними.
Объяснение:
Сила нервової системи візначає ее працездатність и проявляється самперед у функціональній вітрівалості, тобто здатності вітрімуваті трівалі чи короткочасні, но Сильні збудження
Окрім сили, нервово процесам может буті притаманна врівноваженість або неврівноваженість.
Врівноваженість нервово процесів - це баланс между процесами збудження та гальмування
Завдяк даній Властивості організм может ВІДПОВІДАТИ як спонукальності, так и гальмівнімі реакціямі на чісленні впливи, Які пріпадають на нервово систему.
Рухлівість нервово процесів проявляється у здатності змінюваті поведение залежних від умов, швидко переходіті від однієї Дії до Іншої, від пасивного стану до активного и навпаки
Протилежних рухлівості якістю є інертність нервово процесів. Нервова система інертніша тоді, коли потребує более годині чи зусіль для переходу від одного процесса до Іншого.
ЦІ якості нервово процесів утворюють певні системи, зелених сандалів, Які й зумовлюють тип нервової системи.
