Сèча (лат. urina) — рідкий побічний продукт обміну речовин у людини і в багатьох тварин. Сеча надходить з нирок через сечоводи до сечового міхура. Процес видалення сечі із організму здійснюється через сечовипускний канал і називається сечовипусканням.
Баночка із сечею
У процесі клітинного метаболізму генерується багато продуктів життєдіяльності, багатих на азот, від яких потрібно очищати кров, зокрема сечовина, сечова кислота і креатинін. Ці побічні продукти виводяться з організму під час сечовиділення, що є основним методом виведення з організму водорозчинних хімічних речовин. Клінічний аналіз сечі може виявити порушення азотистого обміну організму ссавця.
Сеча відіграє роль у колообігу азоту на Землі. У збалансованих екосистемах сеча підживлює ґрунт і тим самим допомагає рослинам рости. Через це сечу можна використовувати як добриво. Деякі тварини використовують її для позначення своїх територій. У давнину стара або ферментована сеча[en] також використовувалася для виробництва пороху, побутової чистки, дублення шкіри та фарбування текстилю.
Людська сеча і фекалії загалом називаються продуктами виділення, або людськими екскрементами, їхня утилізація знаходяться під наглядом санітарних служб. Сеча та фекалії худоби потребують належної утилізації, якщо щільність поголів'я велика.
