періодичні зміни умов середовища.
зміни, що повторюються в навколишньому середовищі з дня надень, з року в рік через певні проміжки часу (періоди), називають періодичними. у природі нашої країни протягом року змінюються кількість надходження сонячного світла і тепла, температура повітря, опади. змінюються відповідно пори (сезони) року — весна, літо, осінь, зима. такі зміни називаються сезонними.
щодоби відбувається зміна дня і ночі. такі зміни називаються добовими.
як ви вже знаєте, сезонні зміни зумовлені рухом землі навколо сонця, а добові — навколо своєї осі.
періодичні зміни умов середовища пов'язані з рухом нашої планети навколо сонця та навколо своєї осі.
пристосування рослин до періодичних змін умов середовища. коли змінюються день і ніч, то відповідно змінюються освітлення, температура і вологість повітря.
пристосування рослин до зміни пір року вам добре відомі.
взимку рослини перебувають у стані спокою. їхні корені не поглинають воду, по стеблу не рухаються речовини. навесні, коли земна поверхня починає більше отримувати від сонця світла і тепла, змінюються умови середовища — волога, що еу ґрунті, стає доступною кореням рослин. рослини починають швидко рости і розвиватись. улітку вологи, світла і тепла вистачає, щоб продовжували ріст і розвиток рослин. восени світловий день коротшає, ночі довшають, температура повітря знижується. вода не може надійти у корені. за таких умов ріст і розвиток рослин уповільнюються, у багатьох із них опадає листя. це біологічне явище називають листопадом (мал. 143).
листопад — дуже важливе пристосування рослин до умов зими. якби листяні дерева нашої місцевості не скидали на зиму листя, вони загинули б, тому що листя продовжувало б випаровувати воду, в той час як її надходження з мерзлого ґрунту припинилося. ялина і сосна легко переносять узимку тимчасову нестачу води. хвоя випаровує її набагато менше, ніж листки листяних дерев.
рослини пристосувалися до або збільшення світлового дня, зниження або підвищення температури повітря і ґрунту, кількості вологи та ін.
пристосування тварин до періодичних змін умов середовища. під впливом чинників неживої природи відбуваються періодичні зміни і в житті тварин. одні з них пристосувалися до активного життя вдень, інші — вночі. наприклад, горобці, ластівки — денні птахи, а сови, пугачі — нічні.
сови полюють уночі, тому в них дуже гострий зір і прекрасний слух. великі і опуклі очі сови вловлюють найслабше світло. саме тому вони добре бачать не тільки в сутінках, а й у темряві.
кажани також нічні тварини. але на відміну від сов — вони орієнтуються в темряві за власних звукових сигналів. це є пристосування кажанів до нічного способу життя.
метелики павичеве око і білан капустяний активні вдень, а бражник березковидний — уночі (мал. 144). денні метелики мають яскраве забарвлення та добре розвинений зір, а в нічних забарвлення невиразне і розвинений нюх.
пристосуваннями тварин до добових змін умов
середовища є різна активність у світлу й темну пору.
ответ:Движение – это основа всего живого на земле.
Мир живой природы находится в непрерывном движении. Двигаются стада или стаи животных, отдельные организмы, двигаются бактерии и в капле воды. Растения поворачивают свои листья к солнцу, всё живое растёт движения за миллиарды лет долгий путь эволюции.
Типы передвижения животных.
1. Амебоидное движение
Амебоидное движение присуще корненожкам и некоторым отдельным клеткам многоклеточных животных (например - лейкоцитам крови) . Пока у биологов нет единого мнения о том, что является причиной амебоидного движения. У клетки образуются выросты цитоплазмы, число и величина которых постоянно меняются, как меняется и форма самой клетки
2. Движения при жгутиков и ресничек.
Движения при жгутиков и ресничек характерно не только для жгутиконосцев и инфузорий, оно присуще некоторым многоклеточным животным и их личинкам. У высокоорганизованных животных клетки, имеющие жгутики или реснички, встречаются в дыхательной, пищеварительной, половой системах.
Строение всех жгутиков и ресничек практически одинаково. Вращаясь или взмахивая, жгутики и реснички создают движущую силу и закручивают тело вокруг собственной оси. Увеличение числа ресничек убыстряет передвижение. Такой движения свойствен обычно мелким беспозвоночным животным, обитающим в водной среде.
Но есть еще большая группа животных. А как передвигаются они.
3. Движение с мышц.
Движение с мышц осуществляется у многоклеточных животных. Характерно для беспозвоночных и позвоночных животных.
Любое движение - это очень сложная, но слаженная деятельность больших групп мышц и биологических, химических, физических процессов в организме.
Мышцы образованы мышечной тканью. Главная особенность мышечной ткани сокращаться. За счет сокращения мышц и осуществляется движение.
У круглых червей поочередное сокращение продольных мышц вызывает характерные изгибы тела. За счет этих телодвижений червь двигается вперед.
Кольчатые черви освоили новые движения в связи с тем, что в их мускулатуре, помимо продольных мышц, появились поперечные мышцы. Поочередно сокращая поперечные и продольные мышцы, червь, используя щетинки на сегментах тела, раздвигает частички почвы и движется вперед.
Пиявки освоили шагающие движения, используя для прикрепления присоски. У представителей класса Гидроидные передвижение происходит “шагами”.
У круглых и кольчатых червей кожно-мускульный мешок взаимодействует с заключенной в нем жидкостью (гидроскелет) .
Брюхоногие моллюски двигаются благодаря волнам сокращения, пробегающим по подошве ноги. Обильно выделяемая слизь облегчает скольжение и ускоряет движение. Двустворчатые моллюски двигаются с мускулистой ноги, а головоногие освоили реактивный передвижения, выталкивая воду из мантийной полости.
Членистоногих отличает наружный скелет.
Многие ракообразные для передвижения по грунту используют ходильные ноги, а для плавания им служит либо хвостовой плавник, либо плавательные ноги. Любой из этих передвижения возможен при наличии хорошо развитой мускулатуры и подвижном сочленении конечностей с туловищем.
Паукообразные передвигаются на ходильных ножках, а мелкие пауки, образующие паутину, могут перемещаться с ветра.
У большинства членистоногих специальными органами передвижения служат не только ноги, но и (в зависимости от систематической принадлежности) другие образования, например крылья у насекомых. У кузнечиков с низкой частотой биения крыльев мышцы прикрепляются к их основаниям.
Пресмыкающиеся
Короткие конечности пресмыкающихся, расположенные по бокам туловища, не поднимают тело высоко над землей, и оно волочится по земле.
Птицы
Объяснение:
