Після того як з'явилися й оперилися пташенята, птахи починяють готуватися до зимівлі. У деяких птахів ця підготовка починається задовго до приходу холодів - у самому розпалі сонячного спекотного літа. Зима страшна для птахів тим, що земля замерзає й покривається снігом, а отже, їжу (особливо комах) у цю пору року буде дуже важко знайти. Узимку простіше тим птахам, які можуть живитися не тільки комахами, але й насінням, якодами, а також можуть збирати крихти. Чимало з них нікуди не летять узимку, тому їх називають осілими (горобці, сороки). Інші птахи в пошуках їжі переміщаються недалеко, у сусідні регіони, - їх називають перелітними. Усі інші птахи (приблизно третя частина) перед настанням холодів відлітають на південь - це сезонний переліт, або міграція. Із приходом весни перелітні птахи повертаються на батьківщину, щоб розмножуватися й виводити пташенят.
Як же дізнаються перелітні птахи, що настав час збиратися в дорогу? Зміни температури тут часто не відіграють жлдної ролі, адже деякі птахи починають збиратися в дорогу ще на початку серпня. Головним механізмом, що включає підготовку до переліту, є зміна тривалості дня (наприкінці літа й восени дні стають коротшими).
Перельоти завжди пов'язані із труднощами, часто - з небезпеками, адже у важких перельотах гине чимало птахів.
Різні види птахів під час міграції долають різну відстань: від 40 до 1000 км на добу.
Опыление важно для растений, так как без опыления оно не дало бы свои плоды ( или же семена). Люди же без опыления не могли бы питаться растительной пищей, например если бы не было злаковых культур, не из чего было бы делать хлеб, да и вообще все наши привычные продукты (картошка, соки, каши, овощи) не существовали бы. К тому же, если нет семян, то сеять тоже нечего, растительной пищи не было бы вообще. Так как растительная пища находится внизу пищевой цепи, то рогатый скот нечем было бы кормить, и у человека нет уже не только картошки, но и любимой жареной курочки к ней.
Нет опыления - нет пищи - нет людей.
