например
Собака имеет свойтво ходит на 4 лапах при этом быть очень сильно большой или маленькой размерр не умеет значение ну либо
Находясь в зоопарке, в цирке или просто смотря передачу о животных по телевизору, обратите внимание малыша на то, как перемещаются животные. Попросите его изобразить косолапого мишку, смешного пингвина или прыгающего кенгуру. Пускай малыш попробует проползти, как змея, или повиснуть на чем-нибудь, как ленивец. Изображая уже известных зверей, ребенок может издавать их звуки. Играйте вместе!
Генети́чний код — певна відповідність між послідовністю нуклеотидів в молекулі ДНК (мРНК) і послідовністю амінокислот в молекулі білка, яка нею кодується. Ця система правил розташування нуклеотидів в молекулах нуклеїнових кислот (ДНК і РНК) надає всім живим організмам можливість кодування амінокислотної послідовності білків за до послідовності нуклеотидів.
У ДНК використовується чотири нуклеотиди — аденін (А), гуанін (G), цитозин (С) і тимін (T), які в україномовній літературі також часто позначаються літерами А, Г, Ц і Т відповідно. Ці букви складають «алфавіт» генетичного коду. У РНК використовуються ті ж нуклеотиди, за винятком тиміну, який замінений схожим нуклеотидом, — урацилом, який позначається буквою U (або У в україномовній літературі). У молекулах ДНК і РНК нуклеотиди складають ланцюжки і, таким чином, інформація закодована у вигляді послідовності генетичних «букв».
