Вправа «вірю- не вірю» 1. Забруднення довкілля-зміна його кількісних і якісних характеристик ( ) 2. За характером походження виділяють природне, штучне та антропогенне забруднення довкілля ( ) 3. Виверження вулканів, лісові пожежі, вивітрювання, масове розмноження комах тощо-це приклади штучного забруднення довкілля. () 4. Забруднення довкілля спричнняеться впливом забруднювачів- фізичних, хімічних або біологічних чинників (() 5. Теплове, шумове, електромагнітне, світлове, радіаційне випромінювання відносять до фізичного забрудення ( ) 6. Сміття побутове, відходи побутові, органічний і неорганічний пил, сажа, смолянисті речовини- це хімічне забруднення () 7. Радіонукліти та пестициди мають канцерогенний вплив на організм людини ( ) 8. Забруднення атмосферного повітря за джерелом проходження бувають природними та антропічними () 9. Газуваті забруднювачі становлять 90 % загальної маси речовин, що надходять в атмосферу ( ) 10.За площею поширення розрізняють два типи атмосферного забруднення: місцеве та глобальне ( )​

Хвойные растения - это насчитывающий около 600 видов порядок, который относится к классу шишконосных отдела голосеменных. Сюда входят исключительно растения с одеревеневшими стволами - деревья или кусты. Внутри подобных стволов проходят многочисленные канальцы, наполненные смолой; также для них характерна значительная выраженность годовых колец прироста. Листья у них имеют форму иголок, а иногда - чешуек.Хвойные могут быть одно- или двудомными. Женские цветы состоят из чешуек: семенных и кроющих. Чешуйки собраны в соцветия, называемые шишками или колосками. В строении хвоинки можно наблюдать множество ксероморфных черт - таких, которые обеспечивают выживание в условиях, когда периоды нормальной влажности сменяются длительными засухами, - причём важнейшей из них является сама форма листа.У хвоинки небольшая площадь поверхности, что ограничивает испарение, а также потери воды и тепла. Листья хвойных растений обычно располагаются на коротких ответвлениях ствола или ветви, называемых укороченными побегами. Иголки не осыпаются (кроме лиственницы) с приходом зимы, а живут на протяжении нескольких лет, и лишь после этого заменяются. Так как замена происходит постепенно, растения эти в течение всего года остаются зелёными. Корни хвойных деревьев глубоко уходят в почву, что позволяет надземной части вырастать до значительных размеров; ярким примером этого может служить секвойя.

у біології послідовність стадій розвитку, через які проходить більшість видів у процесі онтогенезу. Більшість хребетних мають життєвий цикл, що складається з запліднення статевими клітинами (гаметами) під час статевого процесу, періоду розвитку ембріона, періоду юнацького росту після народження, зрілості, у тому числі статевого розмноження, та завершується смертю. Життєвий цикл безхребетних у цілому складніший і може включати реконструкцію зовнішнього вигляду (метаморфоз) і цілковиту зміну життя. Рослини характеризуються власним життєвим циклом із двох різних фаз, відомих під назвою зміни поколінь (статевого — гаметофіта та нестатевого — спорофіта). Багато комах типу цикад, бабок і хрущів мають тривалу фазу личинок або лялечок і коротку фазу життя в дорослому стані. Бабки у фазі личинок мешкають у воді, а в дорослому стані — у повітрі.

Життєвий цикл — це період між однаковими фазами розвитку двох або більшої кількості послідовних поколінь, що характерні для певного виду. Безперервність життєвого циклу організмів забезпечують статеві клітини, які передають спадкову інформацію організмам дочірного покоління. За життєвого циклу всі покоління не відрізняються одне від одного (гідра, дощовий червяк, плазуни, птахи). Складні життєві цикли супроводжуються закономірним чергуваням різних поколінь або складними перетвореннями організму під час розвитку. Так, у деяких водоростей чергується статеве покоління (переважно гаплоїдне (гаплофаза)), з нестатевим (переважно диплоїдним (диплофаза)). Чергування поколінь, які розмножуються статевим партеногенетично, має важливе біологічне значення для тих організмів, які мешкають у мінливих умовах довкілля і не можуть переживати несприятливі періоди в активному стані. Статеве розмноженя забезпечує безперервність існування виду, а партеногенез дає змогу повною мірою використати сприятливі періоди для швидкого зростання чисельності виду. Чергування поколінь, які розмножуються різними підсилює мінливість, яка забезпечує здатність виду мешкати в різних умовах довкілля і швидко реагувати на їхні зміни.

Объяснение: