В організмі людини є 4 типи тканин. епітеліальна,внутрішнього середовища(рідкі, скелетні, сполучні), м'язові та нервові. Епітеліальні складаються з клітин, що щільно прилягають одна до одної і слаборозвиненоі міжклітиної речовини. Вони вкривають тіло ззовні, вистілає порожнини тіла і тд. Епітелій бувае одношаровий і багатошаровий. Одношаровий скл. з 1го шару клітин і вистілає протоки залоз,шлунково кишковий тракт. Багатошаровий скл. з кількох шарів клітин, вистілає рот. порожнину і стравохід Тканини внутрішньго середовища:виділяють трофічні,опорні і опорнотрофічні. Трофічні-кров і лімфа,мають рідку міжклітинну речовину. Опорні: 1) кісткова-утворює кістки скелета 2)хрящова-утворює міжхребцеві диски,поверхню суглобів,хрящі гортані,трахеї Особливість цих тканин в міжклітиній рідині. У кісткові вона міцна і тверда, а в хрящовій міцна і еластична Опорно трофічні-жирова, пухка,щільна. М'язова складається з клітин у цитоплазмі яких є особливі скоротливі волоконця Властивість- збудливість і скоротливість Посмуговані м'язи утворюють скелетні і мімічні м'язи,язика,гортані,верхньої частини стравоходу, діафрагму,серце Непосмуговані-шлунково кишковий тракт,легені,бронхи, сечостатеві органи, судини. Нервова тканина складається з нейронів і нейрогліі. Нейрон складається з тіла і відростків. В тілі розташоване ядро. Дендрит-короткий відросток,передає інфу до тіла клітини. Аксон-довгий відросток, передає імпульси від нервової клітини до інших нервових клітин чи роб. органів. Нейроглія виконує функції: опорна, живильна, захисна,секреторна Властивості нервової тканини-збудливість і провідність
Сообщение на тему Аристотель-великий естествоиспытатель план Аристотель (384 - 323 до Р. Х.) - древнегреческий философ и ученый-натуралист. Биография Аристотеля известна в самых общих чертах. Родился в селении Стагире в Халкидике, из-за чего нередко его называют Стагиритом. Отцом его был врач Никомах, который возводил свой род к мифическому богу-целителю Асклепию и был автором многих сочинений по медицине. Семнадцати лет, в 367 г. А. отправился в Афины и поступил слушателем в платоновскую Академию, а затем преподавал в ней. В 347 г. после смерти Платона наступили годы странствий. В 343 г. А. был приглашен македонским царем Филиппом воспитателем к 13-летнему Александру. После воцарения того вскоре возвратился в Афины, где основал школу, которая стала называться Лицеем, поскольку она соседствовала с храмом Аполлона Лицейского. Особенность школы состояла в форме занятий, которые проходили на открытом воздухе, во время прогулок по тенистым дорожкам Лицея. Поэтому школу А. и его последователей стали называть перипатетиками (прогуливающимися). Во второй период своего пребывания в Афинах А. написал свои важнейшие труды по философии и естествознанию. Покровительство македонского двора позволила ему собрать большую библиотеку, откуда он черпал сведения для обработки. Однако эта же близость вызвала обвинения против А., когда Афины восстали против македонских правителей. Ему пришлось бежать в Халкиду на о. Эвбея. Здесь он и умер, оставив дочь Пифию и сына Никомаха
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
