Объяснение:
Голосеменны́е расте́ния (лат. Gymnospérmae) — древняя группа семенных растений, появившаяся в верхнем девоне, около 370 млн лет назад[источник не указан 650 дней
Название указывает на главную отличительную черту этих растений, a именно на то, что семечки, а затем и развивающиеся из них семена не имеют, в отличие от покрытосеменных, замкнутого вместилища. Завязь обычно имеет вид простой чешуи, на которой сидит одна или несколько семечек; иногда же и эта чешуя не развивается.
Термин «gymnospérmae» предложен в 1825—1827 годах шотландским ботаником Робертом Броуном (открывателем «броуновского движения»)[1], впервые подробно остановившимся на принципиальных различиях между голосеменными и покрытосеменными. Русскоязычный термин «голосеменные» введён в практику, вероятно, проф. А. Н. Бекетовым[2].
Голосеменные включают более 1100 современных
1. Скелетні м'язи, посмуговані м'язи, поперечно-посмуговані м'язи — скоротлива тканина, що складається, на відміну від гладеньких м'язів, з симпластів — багатоядерних м'язових волокон, які вкриті тонкою оболонкою — сарколемою.
2. Вони здійснюють в основному функцію переміщення тіла або окремих його ділянок у просторі.
3. Кістка, сухожилля, фасція, капіляри, м'язове волокно, пучок м'язових волокон
4.сухожилки — утворення зі сполучної тканини, кінцева структура поперечнопосмугованих м'язів, за до яких вони прикріпляються до кісток скелета.
5.1 — саркоплазматичний ретикулум; 2 — термінальні цистерни саркоплазматичного ретикулуму; 3 — Т-трубки; 4 — тріади; 5 — сарколема; 6 — міофібрили; 7 — А-диск; 8 — І-диск; 9 — Z-лінія; 10 — мітохондрії.
6. Міофібрила — органела клітин поперечносмугастих м'язів, що забезпечує скорочення м'язових волокон.
7.Посмуговані м'язи пристосовані до швидких, енергійних скорочень, які забезпечують поступальні рухи тварин при локомоції. Цей тип м'язів створює і мускульну основу язика, глотки, гортані, серця та деяких інших органів.
Объяснение:
