Объяснение:
До одноклітинних відносяться тварини, тіло яких складається з однієї клітини, яка за своїми функціями є самостійним організмом.
Загальне число видів найпростіших перевищує 30 тис. Форма тіла різноманітна, постійна (джгутикові, інфузорії) або мінлива (амеби). Відносна сталість форми тіла в найпростіших обумовлене наявністю багатошарової зовнішньої оболонки, до складу якої входять фібрили. Розміри цих організмів коливаються від 2—4 мкм до 1,5 мм (інфузорії),
Органелами руху є псевдоніжки, джгутики або війки.
Дихають найпростіші всією поверхнею тіла. Харчування авто-трофное або гетеротрофне. Основні компоненти тіла найпростіших: цитоплазма і ядро. У цитоплазмі перебувають органоіди, властиві всім клітинам: мітохондрії, рибосоми, ендоплазматична сітка, апарат Гольджі й спеціальні органоїди: травні й скорочувальні вакуолі, опорні волоконця й ін.
У найпростіших є одне або кілька ядер, однакових або різних за формою й функціями. Основна форма поділу ядра найпростіших — мітоз. Поряд з безстатевим розмноженням шляхом поділу гається статевий процес, що полягає або в утворенні зиготи з наступним безстатевим розмноженням шляхом мітозу, або у формі обміну генетичним матеріалом при контакті двох особин.
Відомо близько 5000 видів губок, в Україні – 30 видів. Тип поділяють на 3 класи: вапнякові губки, скляні губки та звичайні губки. Більшість їх живе на дні морів, але існують і прісноводні. Найпоширенішою прісноводною є бодяга. Вона зустрічається в наших річках, озерах, заплавах…
За будовою тіла губки – примітивні тварини, тому що тканини і органи у них не виражені. Тіло діаметром від кількох мм до 2м глечикоподібної, кулястої або циліндричної форми. Складаються з ектодерми, ентодерми і мезоглеї. Все тіло пронизане великою кількістю тонких канальців. Місцями ці канальчики розширяються, утворюючи просторі камери. Внутрішня поверхня вислана шаром клітин, що мають довгі рухливі джгутики. Рух цих джгутиків викликає рух води. Вода входить у найдрібніші отвори – пори, якими пронизане тіло всієї губки, а виходить вода через більші отвори – устя. Вода приносить кисень та поживний матеріал – бактерії та дрібні залишки, що утворюються при розпаданні мертвих тіл тварин. Джгутикові клітини губок захоплюють харчові частинки і переварюють їх всередині своєї цитоплазми. Тобто, ніякої травної порожнини у них немає.
Між зовнішнім шаром клітин і клітинами, які вистилають канали і камери всередині тіла, знаходиться проміжний желеподібний В ньому розсіяні окремі клітини, які виділяють тверді скелетні частинки у вигляді дрібних кремнієвих голочок, склеєних між собою в пучки. Такі пучки перехрещуються між собою і утворюють міцну сітку – скелет, який дозволяє губкам зберігати певну форму тіла. Крім того, ці голочки слугують надійним захистом від поїдання. І, звичайно, неприємний запах робить їх неїстівними.
Розмножуються бодяги так: на початку літа у желеподібному шарі утворюються яйця і після запліднення там же і розвиваються в маленьких багатоклітинних личинок. Зовнішні клітини цих личинок мають джгутики, за до яких вони на протязі кількох годин плавають. Вільно плаваючі личинки – амфібластула, паренхімула. Потім личинка прикріплюється нерухомо до якогось підводного предмету і перетворюється в молоду губку, при цьому джгутикові клітини з поверхні входять всередину тіла і утворюють вистилаючи поверхню камер.
