Безхребетні (Invertebrata) — сукупна назва тварин, що не мають хребта.найпростіші .
Найпростіші - це одноклітинні, звичайно мікроскопічні організми, що складаються із протоплазми з одним або декількома ядрами. Протоплазма і ядро можуть бути оточені оболонкою або позбавлені її. Клітина найпростіших, на відміну від клітини багатоклітинних, виконує всі життєві функції: обмін речовин, рух, розмноження. Багато найпростіші мають кістяк надзвичайно різноманітної форми, що складає з органічної й мінеральної речовини.
У викопному стані зберігається тільки мінеральний кістяк. Розмір тіла найпростіших у середньому становить 0,1-1 мм, дрібні форми мають діаметр 2-4 мікрони, зустрічаються й "гіганти", діаметром до 100 і навіть 160 мм. Розмножуються найпростіші половим і безстатевим шляхом.
Більшість найпростіших - морські бентосні й планктонних організмів. З'явилися найпростіші в докембрії, але їхні викопні залишки відомі починаючи з кембрію.
Тип найпростіших розділений на 5 класів, у викопному стані удосталь зустрічаються представники класу саркодових.
1.Тип губки (spongia)
Губки - самі примітивні багатоклітинні тварини, що не мають ні справжніх тканин, ні відособлених органів. Це переважно морські прикріплені колоніальні або одиночні організми величиною від декількох міліметрів до двох і більше метрів.
2.Тип археоціати (archaeocyathi)
Археоціати - вимерлі морські примітивні багатоклітинні тварини, за формою нагадують губок. Будова їхнього м'якого тіла невідомо. На відміну від губок кістяк археоціат позбавлений спікул, він складається з однієї або двох пористих стінок і різних кістякових утворень між ними (перегородки, днища, стерженьки й ін.). Однозмінні форми більше примітивні, частіше зустрічаються двустенні. Основу кістяка становить зовнішня стінка, пронизана системою каналів. Розміри археоціат від декількох міліметрів до 40 див у висоту. Зустрічаються одиночні й колоніальні форми, що брали участь у побудові рифів.
Систематика археоціат розроблена ще недостатньо. На підставі будови кістяка виділяють два класи: правильні й неправильні археоціати.
3.Тип кишковополосні (соеlenterata)
Кишковополосні - справжні багатоклітинні тварини, що мають радіальну симетрію тіла. До них ставляться прісноводна гідра, корали, медузи й інші організми. Тіло має вигляд мішка із внутрішньою кишковою порожниною, що повідомляється із зовнішнім середовищем через ротовий отвір, що служить і для прийняття їжі, і для виведення неперетравлених залишків назовні.
Біля рота перебувають щупальця, які захоплюють видобуток у кишкову порожнину. Всі вони є хижаками. Вони мають справжні нервові клітини, але дихальна, кровоносна й видільна системи в них відсутні. Розмножуються вони половим і безстатевим шляхом: полове покоління - медузи - вільно плаває, безстатеві - прикріплені поліпи - можуть утворювати колонії. Стінки тіла складаються із двох шарів клітин, між ними перебуває речовина. Зовнішній шар у багатьох поліпів виділяє твердий кістяк.
4.Тип членистоногих (arthropoda)
Членистоногі - самий численний тип тварин (від 1 до 2 млн. видів), перші представники якого з'явилися ще в докембрії. Членистоногі досить різноманітні по своїй будові; вони живуть повсюдно: у воді, на суші, у повітрі.
Тіло членистоногих складається з окремих члеників (звідси відбувається назва типу), покритих панциром, до якого зсередини прикріплюються мускулатура й внутрішні органи. Добре розвинені органи подиху й почуттів, кровоносна, нервова й травна системи. Ріст відбувається шляхом періодичного скидання панцира - линьки.
5.Тип молюски (mollusca)
Молюски, або м'якотілі, - один з найважливіших типів безхребетних, що нараховує близько 200 000 сучасних і викопних видів.
Більшість молюсків має вапняну раковину, у якій цілком або частково міститься м'яке тіло тварини, що складає з голови, тулуба із внутрішніми органами й "ноги" - мускулистого виросту для пересування. Все м'яке тіло молюсків покрите шкірястим покривом - мантією, що виділяє вапняну речовину й будує раковину. Раковини молюсків надзвичайно різноманітні за формою, розмірам і будові.
Більшість молюсків має двосторонню симетрію тіла й має кровоносну, травну й нервову системи. Дихають вони за до жабер або легенів, розмножуються статевим шляхом. Молюски живуть звичайно у воді (у морях і прісних водоймах), значно рідше на суші.
