Ядролы жасуша организмі дегеніміз не

Упаразитических и многих морских одноклеточных животных сократительные вакуоли отсутствуют. растворенные ненужные вещества у них удаляются через всю поверхность тела.  за счет периодического удаления избытка воды, проникающей в цитоплазму простейшего. побочная функция — выведение некоторой части конечных продуктов жизнедеятельности. у морских и паразитических простейших сократительные вакуоли, как правило, отсутствуют. газообмен осуществляется всей поверхностью тела.    (точка вместо звёздочки)  зоология подцарство одноклеточные (простейшие)  морфологически представляют собой одну клетку, но функционально – целостный организм, способный двигаться, самостоятельно питаться. размеры маленькие от нескольких микрон до нескольких сантиметров. обязательным условием существования является наличие жидкой среды. движение осуществляется с ложноножек (временных выростов цитоплазмы) , жгутиков (длинные тонкие нити цитоплазмы на переднем конце тела) и ресничек (многочисленных выростов цитоплазмы, расположенных по всей поверхности) . скорость передвижения разная. питание готовыми органическими в-вами, бактериями в основном путем всасывания (гетеротрофно) , а также путем заглатывания твердых пищевых частиц. явление раздражимости – одно из важнейших свойств живого организма – проявляется у простейших в виде таксисов (ответ на раздражение движением в направлении раздражителя или от него) . размножаются простым делением клетки пополам. неблагоприятные условия простейшие переносят в состоянии цисты. при этом клетка сильно обезвоживается и покрывается плотной оболочкой, пока не в благоприятные условия. простейшие играют важную роль в круговороте в-в в природе. они служат пищей более крупным беспозвоночным. радиолярии, фораминиферы, раковинные амебы формируют морские осадочные породы, которые используются в строительстве.  также с ложноножек амеба захватывает пищу. вокруг пищевой частицы, оказавшейся в цитоплазме, образуется пищеварительная вакуоль. непереваренные остатки выталкиваются в любом участке тела амебы. пищей амебе служат бактерии, одноклеточные водоросли или другие простейшие. в цитоплазме имеется сократительная вакуоль, функция которой – регуляция осмотического давления внутри тела амебы. концентрация растворенных в-в в теле амебы выше, чем в окружающей среде. разности осмотического давления внутри и вне тела амебы вода непрерывно поступает в цитоплазму через наружную мембрану. избыток воды, вместе с продуктами обмена в-в, выводится наружу с сократительных вакуолей.

Запропоновані Арістотелем класифікації тварин, а Теофрастом – рослин – і сьогодні вражають своєю стрункою побудовою.

Теофраст, зокрема, виділяє такі екологічні групи рослин:
1) морські водні;
2) морські прибережні;
3) глибоких прісних вод;
4) прибережних мілководь озер;
5) вологих берегів потоків;
6) боліт.

Теофраст вивчав також вплив середовища на поширення і вибіркову здатність дерев. Арістотелеву класифікацію тварин застосував Пліній Старший, розподіливши усіх тварин на такі види: водні, земні та літаючі. Кожна із названих груп поділялася на дрібніші підрозділи з використанням екологічних характеристик.
Із натуралістичних досліджень Середньовіччя варто виділити дослідження німецького філософа Альберта Великого (1193-1280) щодо впливу умов місцезростання дерев на якість деревини. Права громадянства здобувають натуралістичн з життя тварин. Швейцарський природознавець Конрад Геснер гав життя тварин і видав п'ятитомну "Енциклопедію тварин". Відомості про поведінку та б життя тварин, якими супроводився опис їх будови, у той час називали "історією" життя тварин.
Валеріус Кордус (1515-1544) був першим з ботаніків, який спробував пов'язати поширюваність чи розселення рослин із мінеральним складом ґрунту. Початок опису флори зроблено у праці польського ботаніка і мандрівника М. Бойма (1614-1659) "Флора Китаю", яка з'явилася в 1656 р.
Багато натуралістичних подорожей було організовано у XXVII ст. в Росії. Особливо варто нагадати подорожі П.С. Палласа (1741-1811), який приділив чимало уваги вивченню таврійських степів і Криму. П.С. Паллас друкує свою знамениту "Зоогеографію", в якій подає детальний опис життя 151 виду ссавців та 425 видів птахів, а також таких біологічних явищ, як міграція, сплячки, взаємозв'язок споріднених видів.
У цей період особливо багато уваги приділялось біогеографічним дослідженням рослинного та тваринного світу (праці О. Гумбольдта (1807), А. Декандоля (1855), К.Ф. Рульє (1814-1858)). Ці роботи здійснюються і сьогодні, особливо коли йдеться про охорону видів чи пошук генетико-селекційного матеріалу.
Успіхам селекціонерів, які займаються зерновими культурами, наше сільське господарство значною мірою завдячує М.І. Вавілову. Його експедиції дали можливість зібрати різновиди пшениць з усіх континентів світу. Експедиція на Буковину в 1940 р