Заполните таблицу многообразие животных​

Вдикой природе колерия встречается там же, где и монстера, то есть в тропических районах центральной америки, а число диких разновидностей этого цветка достигает пяти десятков. можно столкнуться с цветами калерии и в субтропиках колумбии, где местные ботаники с задатками романтиков назвали это растение “колумбийской красавицей”. из пятидесяти дикорастущих разновидностей колерии в условиях прижились только пять из них, да и те прошли достаточно солидный путь гибридизации. но и эти пять сортов способны порадовать цветовода достаточно широким выбором сортовых разновидностей.  свое имя колерия получила от фамилии естествоиспытателя их швейцарии м. колера, но в ботанических учебниках "колумбийская красавица" зачастую именуется еще и как тидея или изолома. визуально цветок калерии смахивает на широко известный у нас колокольчик, но при этом цветовая палитра бутонов у колерии несравнимо более разнообразная и богатая. в цветочных горшках любителей цветов уже давно можно увидеть красные, малиновые и оранжевые разновидности цветов этого растения, а в последнее время активно распространяются голубые бутоны, бордовые и совсем уж экзотические - зеленые.  при этом лепестки цветов калерии избегают однотонной окраски, а демонстрируют настоящий, правильный рисунок. это может быть крап или расходящиеся лучи, украшающие бутон, диаметр которого равен от 2 до 5 сантиметров. бутонов на сформировавшемся растении может быть пять, а то и больше, что и отличает взрослую колерию от растения-детеныша, которое имеет всего лишь один цветок.

Гамети самця - дрібні, вони здатні до руху (реотаксис –  рух проти течії слизу, хемотаксис — рух на хімічні подразники –  гіногамони самки), не містять  запасів поживного матеріалу і називаються сперматозоїдами чи сперміями.  

Статеві клітини самок, або яйцеклітини, мають неоднакову  будову у тварин різних видів. Всі вони являють собою досить велику,  найчастіше округлу клітину, яка має кругле ядро з ядерцем і велику  кількість цитоплазми. В цитоплазмі знаходяться органели і включення.  Поживним матеріалом є білкові включення (у вигляді жовтка). Кількість  його може бути різна в зв’язку з неоднаковими умовами розвитку  зародка, на чому й базується класифікація яйцеклітин.

Вивчаючи статеві клітини, слід пам'ятати, що спермії та яйцеклітини відрізняються за морфологією та функціями. Статеві клітини самця  (спермії) передають батьківські гени, за до апарата руху забезпечують зустріч з яйцеклітиною, вносять у неї центріоль. Всі сперматозоїди несуть негативний електричний заряд, що перешкоджає їх  склеюванню в спермі. Кількість сперматозоїдів, що утворюються у самців,  завжди колосально. Наприклад, еякулят здорового чоловіка містить близько  200 млн. сперматозоїдів (жеребець виділяє близько 10 млрд. сперматозоїдів).  Статеві клітини самки (яйцеклітини) відзначаються великою масою цитоплазми (запаси білкових трофічних включень), наявністю складної системи оболонок, поляризованою будовою клітини.  Статеві клітини мають характерну здатність до запліднення,  точніше до злиття з клітиною протилежної статі, що дає початок розвитку  нового організму. У зв'язку з цим, статеві клітини порівняно із соматичними мають ряд особливостей, із яких найбільш важливою є наявність у них половинного набору хромосом (гаплоїдного), а разом з ним  і ДНК.