Найбільшої могутності Галицько-волинська Русь досягла у 30 - 60-ті рр. XIII ст. за часів правління князя Данила Галицького (1201—1264 рр.), який у 1254 р. дістав від римського папи титул короля. Вигідне географічне становище давало можливість Галицько-Волинській Русі встановити тісні економічні, політичні та культурні зв'язки з країнами Західної Європи, зокрема Німеччиною та Італією.
Завдяки об'єднанню етнічно спільних українських земель у нове державне утворення саме тут створились сприятливі умови для становлення й подальшого розвою національної культури.
Важливими осередками духовної культури Галицько-Волинської Русі були міста Галич, Луцьк, Звенигород, Во.лодимир-Волинський, Перемишль, Холм і, особливо, Львів. Саме через Львів проходив торговельний шлях з Німеччини, Чехії і Польщі до Києва і міст Волині, а також до гирла Дністра, Сурожа (Судака) та Кафи (Феодосії) в Криму.
Міста Галицько-волинської Русі стали значними центрами літописання та книгописання. Найвизначнішою пам'яткою літератури даного періоду є Галицько-Волинський літопис (кінець XIII ст.), у якому відображені події політичного і культурного життя Галицько-Волинської Русі від 1201 до 1291 року.
Літопис складався при дворі Данила Галицького
Это более быстрому метаболизму ( обмену в-ств), так они быстрее избавляются от неперевареных остатков пищи, и следовательно им легче будет в полёте. быстрее происходит кровообращение, а так как кровеносная и дыхательная системы тесно связаны, то газообмен происходит быстрее, а ведь птицам надо много энергии приполёте.
Недостатки : им приходится очень много есть, т.к всё быстро переваривается.
Преимущество теплокровности состоит в том, что температура животного не зависит от температуры окружающей среды, а всегда постоянная, поэтому им не приходится впадать в спячку.
