Объяснение:
Эпителиальная. Строение:
Много тонких уплощенных клеток, плотно прижаты друг к другу, мало межклеточного вещества.
Местонахождение: Капсулы нефронов почек, альвеолы, капилляры.
Функции: Покровная, защитная, выделительная, газообмен.
Соединительная. Строение:
Сильно развито межклеточное вещество, которое может быть жидким. Количество клеток ограничено. Может быть плотное волокнистой, рыхлой, хрящевой, костной.
Местонахождение: Собственно кожа, хрящи, позвоночные диски, кровь, лимфа.
Функции: покровная, защитная, двигательная, соединяет кожу с мышцами, поддерживает органы, осуществляет терморегуляцию, сохраняет трущиеся пов-ти костей защищает от деформации дыхательные пути, опорная, перенос кислорода, углекислого газа, обеспечивает гомеостаз.
Мышечная. Строение: Бывает поперечно-полосатой, миокардом, гладкой.
Местонахождение: Сердце, скелетные мышцы, стенки кишечного тракта, стенки вен и артерий, диафрагма, межреберные мышцы
Функции: произвольные движения, речь, мимика, биение сердца, контролируемые движения, непроизвольные сокращения стенок внутренних органов, поднятие волос, регуляция дыхания.
Нервная. Строение: Состоит из нейронов (тела нейрона, аксона и дендрита), клеток-спутниц
Местонахождение: образуют серое и белое в-во, нервы и нервные узлы.
Функции: Высшая нервная деятельность, связь организма с внешней средой, центры условных и безусловных рефлексов. Обладает возбудимостью и раздражимостью.
Объяснение:
Генетичний матеріал — носій генетичної інформації будь-якого організму. Генетичний матеріал відомих на сьогодні організмів — майже винятково ДНК. Деякі віруси використовують РНК як свій генетичний матеріал.
Тим не менш, першим генетичним матеріалом на Землі вважається РНК, спочатку представлена у вигляді здібних до само-реплікації молекул РНК, плаваючих у воді. Цей гіпотетичний період в еволюції клітинного життя відомий як світ РНК. Ця гіпотеза заснована на здатності РНК діяти і як генетичний матеріал, так і як ензим, відомий як рибозим. Проте, з того часу як виникли білки здібні до ферментативного каталізу, стійкіша молекула ДНК стала домінуючим генетичним матеріалом, ситуація, що триває сьогодні. ДНК не тільки хімічно стійкіша за РНК, але й її дволанцюгова структура дозволяє виправлення більшості мутацій. Сучасні клітини використовують РНК переважно для будівлі білків за інструкціями, закодованими у ДНК, у формі мРНК, рРНК або тРНК.
РНК і ДНК — макромолекули, які складаються з нуклеотидів, чотири з яких доступні в кожній молекулі. Три нуклеотиди компонують кодон, щось подібне до «генетичного слова», яке визначає амінокислоту в майбутньому білку. Правило трансляції кодонів в амінокислоти відоме як генетичний код.
Генетичний матеріал — носій генетичної інформації будь-якого організму. Генетичний матеріал відомих на сьогодні організмів — майже винятково ДНК. Деякі віруси використовують РНК як свій генетичний матеріал.
Тим не менш, першим генетичним матеріалом на Землі вважається РНК, спочатку представлена у вигляді здібних до само-реплікації молекул РНК, плаваючих у воді. Цей гіпотетичний період в еволюції клітинного життя відомий як світ РНК. Ця гіпотеза заснована на здатності РНК діяти і як генетичний матеріал, так і як ензим, відомий як рибозим. Проте, з того часу як виникли білки здібні до ферментативного каталізу, стійкіша молекула ДНК стала домінуючим генетичним матеріалом, ситуація, що триває сьогодні. ДНК не тільки хімічно стійкіша за РНК, але й її дволанцюгова структура дозволяє виправлення більшості мутацій. Сучасні клітини використовують РНК переважно для будівлі білків за інструкціями, закодованими у ДНК, у формі мРНК, рРНК або тРНК.
РНК і ДНК — макромолекули, які складаються з нуклеотидів, чотири з яких доступні в кожній молекулі. Три нуклеотиди компонують кодон, щось подібне до «генетичного слова», яке визначає амінокислоту в майбутньому білку. Правило трансляції кодонів в амінокислоти відоме як генетичний код.