1)Две ветви в миокарде желудочков образуют….

2)Чем дальше центр автоматии сердца расположен от его венозного конца и ближе артериальному, тем….

3)Разветвления ветвей ножек пучка Гиса это….

В отличие от лучевой симметрии кишечнополостных такую симметрию называют двусторонней. (Двусторонняя или билатеральная симметрия впервые появляется именно в этом типе животных) . Также в отличие от кишечнополостных в процессе развития из оплодотворенного яйца у них формируется не два, а три слоя клеток: наружный - эктодерма, внутренний - энтодерма, и промежуточный - мезодерма, из которых в дальнейшем развиваются различные системы органов. В отличие от кишечнополостных, нервная система плоских червей не диффузная. Она состоит из головного нервного узла и нескольких продольных нервных стволов, из которых наиболее развиты 2 боковых или брюшных ствола. Характерные черты кишечнополостных: 1. В эктодерме имеются стрекательные клетки различных типов. 2. Тело Кишечнополостных имеет вид открытого на одном конце мешка, окруженного щупальцами. Полость тела – гастральная (представлена слепо замкнутой первичной кишкой) . 3. Дыхательная, кровеносная и выделительная системы отсутствуют. 4. Постоянные половые железы (гонады) отсутствуют; их функции выполняют одиночные (интерстициальные) клетки, из которых образуются и яйцеклетки, и сперматозоиды. 5. Разнообразие типов гаструляции – образования двуслойного зародыша (гаструлы) . 6. Широко распространен метагенез – чередование полового и бесполого поколений. Половое поколение обычно представлено стадией медузы, а бесполое – стадией полипа. Характерные черты типа Плоские черви: 1. Покровы тела и подстилающие слои мускулатуры образуют кожно-мышечный мешок. 2. Промежутки между органами заполнены соединительно-тканной паренхимой. 3. Пищеварительная система состоит из двух отделов: передней кишки и слепо замкнутой средней кишки. 4. Нервная система – лестничного (ортогонального) типа. 5. Выделительная система протонефридиального типа. 6. Гермафродитизм. Оплодотворение внутреннее.

Скелетні тканини - це різновид сполучних тканин з вираженою опорною функцією.

До них належать:

хрящові тканини;

кісткові тканини;

дентин;

цемент зуба.

Крім головної опорної функції, ці тканини беруть участі у водно-сольовому обміні. Скелет утворений різновидами сполучної тканини - кісткової та хрящової, які складаються з клітин та щільної міжклітинної речовини. Кістка й хрящ тісно пов'язані між собою спільністю будови, походження та функцій. У ембріонів людини й інших хребетних тварин досить багато хрящових утворень, але поступово хрящ замінюється кісткою, і в дорослої людині маса хряща становить близько 2 % маси тіла. Це суглобні хрящі, міжхребцеві диски, хрящі носа, вуха, гортані, трахеї, бронхів і ребер.

Хрящова тканина

Хрящова тканина утворена клітинами (хондроцитами), що оточені великою кількістю міжклітинної речовини. Виконує переважно опорну функцію й відзначається пружністю та міцністю. Входить до складу органів дихальної системи, суглобів та міжхребцевих дисків.

Хрящова тканина утворює хрящі. Зовні хрящ вкритий охрястям, що складається зі щільної волокнистої сполучної тканини. Охрястя відіграє велику роль у регенерації, рості й живленні хряща. Поживні речовини хрящ одержує з охрястя, тому що сама хрящова тканина зазвичай не містить кровоносних судин. Залежно від будови міжклітинної речовини виокремлюють гіаліновий еластичний і волокнистий хрящі. Гіаліновий хрящ бере участь у формуванні трахей, бронхів, хрящової частини ребер та суглобних поверхонь кісток. Еластичний хрящ формує надгортанник, дрібні хрящі гортані й вушну раковину. Волокнистий хрящ розташований переважно в місцях переходу сухожиль та зв'язок у гіаліновий хрящ, у міжхребцевих дисках і в напіврухливих з'єднаннях кісток.

Кісткова тканина

До клітин кісткової тканини належать остеобласти - клітини, що беруть участь в утворенні кісткової тканини, остеокласти - клітини, що беруть участь у руйнуванні кістки, і остеоцити - основні кісткові клітини, які разом з міжклітинною речовиною утворюють основну масу кісткової тканини.

Структурною одиницею кістки є остеон - система кісткових пластинок, концентрично розташованих навколо центрального каналу, що містити судини й нерви. Остеони не прилягають щільно один до одного, а проміжки між ними заповнені кістковими пластинками. Остеони розташовані не безладно, а відповідно до функціонального навантаження на кістку.