Автотрофты Қоректену дегеніміз
Автотрофтар (гр. autos — өзім, өздігінен; trophe — қорек, қоректену, тамақтану) — бейорганикалық заттардан (көмірқышқыл газынан, судан, азоттың бейорганикалық қосылыстарынан) фотосинтез немесе хемосинтез арқылы органикалық дүниенің тіршілігі үшін тым қажет күрделі органикалық заттарды (акуыздарды, майларды, көмірсуларды) түзетін организмдер. Автотрофты организмдерге жасушаларында жүретін фотосинтез процесі үшін күн сәулесі қуатын пайдаланатын жасыл өсімдіктер және хемосинтез процесі үшін химиялық қуатты пайдаланатын кейбір хемотрофты бактериялар жатады. Автотропты ағзалардың табиғатта маңызы өте зор, олар адам және жануар синтездей алмайтын барлық органикалық заттарды құрайды.
Автотропты ағзаларға жоғарғы сатыдағы өсімдіктер (паразиттер мен сапрофиттерден басқа), балдырлар және кейбір бактериялар жатады. Автотропты бактериялар органикалық заттарды минералды қосылыстардан синтездейді. Ол үшін химиялық реакциялар (хемоситез) қуатын пайдаланады. Мысалы, топырақ бактериялары -нитросомонас және нитробактер аммиакты азот қышқылының тұзына дейін тотықтырады да, одан босаған қуатты денесін құруға пайдаланады. Кейбір микроағза жасушасында хлорофилл тектес пигменттер болғандықтан, синтездеу процессіне қажетті қуатты күн сәулесінен алады. Оларды фотосинтездеуші Автотропты микроағзалар деп атайды.[1][2]
Для того, щоб існували живі організми, потрібна наявність деяких умов. Таких як вода, світло, їжа, повітря. Все, що живе на земній планеті, пристосовується до умов, що існують на його території. Розглянемо на прикладі.
Наприклад, восени у деяких тварин, як лось, вовк, лисиця, відбувається накопичення жиру, щоб пережити зиму. У них стає густішим хутро. Дехто впадає в зимню сплячку, що уповільнює їх процеси життєдіяльності. До таких тварин відносяться ведмеді, ящірки, змії, їжаки.
У водному середовищі риби призвичаїлись до своїх умов перебування. Для цього у них є зябра та плавці.
У тварин, що живуть під землею, розвинуті свої якості, які допомагають їм існувати без світла. У крота лапи розташовані в різні сторони, як лопати, щоб ними було зручніше рити землю. Його гладеньке хутро захищає від брудної землі. Недолік зору заміняє добрий нюх.
Їжак має голки, щоб захищатись від хижих тварин. Зайці міняють свій колір на білий, щоб на снігу їх було малопомітно.
Птахи не мають сечового міхура, який би заважав їм літати. Деякі птахи кожного року здійснюють перельоти на великі відстані, щоб побувати у теплих краях.
На Північному і Південному полюсі живуть не так багато тварин, які змогли пристосуватись до тамтешніх умов. Там живуть пінгвіни, кити, білі ведмеді та тюлени. Їхнє зовнішнє покриття – пух, жир чи хутро, допомагає їм виживати у холодних умовах.
Объяснение:
чесно чем смог
