БИОЛОГИЯЯ
21. До форм безкисневого розщеплення глюкози належать: *
а) гліколіз;
б) молочнокисле бродіння;
в) спиртове бродіння;
г) нітрифікація;
д) азотфіксація;
є) маслянокисле бродіння.

22. АТФ у процесі енергетичного обміну синтезується: *
а) у цитоплазмі;
б) у матриксі мітохондрій;
в) на мембрані мітохондрій;
г) за участі Н+-АТФ-синтетази;
д) за участі гормонів;
є) за участі ферментів лізосом.

23. У процесі енергетичного обміну при розщепленні двох молекул молочної кислоти до СО2 і Н2О утвориться молекул АТФ: *
а) дві;
б) 18;
в) 36;
г) 38.

24. Для структури тРНК характерним є: *
а) постійна четвертинна структура;
б) постійна вторинна структура у вигляді листка конюшини;
в структура, утворена пептидними зв'язками;
г структура, утворена водневими зв'язками;
д) кодон, що відповідає певній амінокислоті;
є) антикодон, що відповідає певній амінокислоті.

Урок № 4 Тема. Органи й системи органів тварин. Опорно-рухова система та покриви тіла тварин, біологія, 8 клас Цілі уроку: сформулювати поняття про обмін речовин, органи, системи органів; ознайомити учнів із загальними особливостями структури й функціонування опорно-рухової системи та покривів тіла тварин. Обладнання й матеріали: вологі препарати органів тварин, скелети тварин, таблиці «Одноклітинні» та «Внутрішня будова ссавців». Базові поняття й терміни уроку: обмін речовин, органела, орган, порожнина тіла, скелет, зовнішній і внутрішній скелет, шкіра, луска, хітин.  

Человек изменяет планету Земля все время, пока он существует.

История цивилизации на первый  взгляд кажется историей все боль­шего отделения человека от приро­ды. Древние предки людей были одним из видов животных, но затем люди стали использовать орудия для охоты и приручать животных. При этом разрыв между образом жизни человека и природой постепенно увеличивался.

Пытаясь избежать голода и холода,  человек начал строить жилища, возделы­вать поля и разводить скот. Он выжигал леса, чтобы на их месте сеять злаки и па­сти коз и овец, менял русла рек и строил запруды, чтобы осушить заболоченные участки. Так люди мало-помалу начали изменять природу на свой лад, создавать собственный мир, «вторую природу» — цивилизацию.

Но даже высочайшие достижения научной мысли и технологии — космиче­ские корабли и межпланетные зонды — на сто процентов состоят из материалов, позаимствованных у земной природы. Разумеется, сталь, титан, медь, водород­ное топливо и окислители не встречаются на Земле на каждом шагу. Человеческие руки и разум изменяют природные веще­ства, давая им новое предназначение.

Современный городской житель может никогда не увидеть «первой приро­ды» — родится, вырастет, проживет жизнь и умрет в искусственном мире гигант­ского мегаполиса вроде Нью-Йорка, Мехико или Шанхая. Погруженный в мир цивилизации, он словно забывает о том, откуда родом все люди.

Какая-то сила, пока еще неизвестная ученым, заставляет человека отгоражи­ваться от природы. Однако он продолжа­ет жить на своей родной планете и все более глубоко влиять на все ее сфе­ры — от Мирового океана до атмосфер­ного воздуха. Но, странное дело, именно  цивилизация дает человеку возможность не только отгородиться от стихий, но и более глубоко проникнуть в природу, познать ее законы.