Відповідь:Рослинні клітини — еукаріотичні клітини, однак кількома своїми властивостями вони відрізняються від клітин інших еукаріот. До їх відмінних рис відносять:
Велика центральна вакуоль - простір, заповнений клітинним соком і обмежений мембраною — тонопластом[1][2]. Вакуоля грає ключову роль в підтримці клітинного тургору, контролює переміщення молекул з цитозолю в виділення клітини, зберігає корисні речовини і розщеплює відслужилі старі білки і органели.
Є клітинна стінка, що складається головним чином з целюлози, а також геміцелюлози, пектину і в багатьох випадках лігніну. Вона утворюється протопластом поверх клітинної мембрани. Вона відмінна від клітинної стінки грибів, що складається з хітину, і бактерій, побудованої з пептидоглікану (муреїну). Клітинна стінка має безліч функцій, від яких залежить життя рослини. До таких функцій належать: забезпечення протопласта, або живої клітини, механічним захистом; забезпечення пористого середовища для циркуляції і розподілу води, мінералів та інших дрібних поживних молекул; забезпечення жорсткими будівельними блоками, з яких можуть бути отримані стабільні структури вищого порядку, такі як листя та стебла, і забезпечення середовища регуляторних молекул, які відчувають присутність патогенних мікробів і контролюють розвиток тканин.[3]
Спеціалізовані шляхи зв'язку між клітинами — плазмодесми[4], цитоплазматичні містки: цитоплазма і ендоплазматичний ретикулум (ЕПР) сусідніх клітин повідомляються через пори в клітинних стінках[5].
Пластиди, у тому числі найважливіші — хлоропласти. Хлоропласти містять хлорофіл, зелений пігмент, який поглинає сонячне світло. Як і мітохондрії, чий геном у рослин містить 37 генів[6], пластиди мають власні геноми (пластому), що складаються з близько 100—120 унікальних генів[7]. Як передбачається, пластиди і мітохондрії виникли як прокаріотичні ендосимбіонти, які оселилися в клітині[8].
Розподіл клітин (мітоз) наземних рослин і деяких водоростей, особливо харових (Charophyta)[9].
Чоловічі статеві клітини мохів і папоротеподібних мають джгутик, схожий зі джгутиком сперматозоїдів тварин[10][11], але у насіннєвих рослин — голонасінних і квіткових — вони позбавлені джгутика[12] і називаються сперміями.
З властивих тваринній клітині органел в рослинній відсутні тільки центриолі[13].
Пояснення:
Таблица с графами: Клеточная структура Функция Растения Животные
Аппарат Гольджи
Производит синтез сложных белков, полисахаридов, их накопление и секрецию.
У животных есть.
У растений есть.
Вакуоли
Накапливают клеточный сок. Для перемещения бактериальных клеток в толще воды. Поддерживает напряжённое состояние оболочек клеток.
У животных есть.
У растений есть.
Капсула Предохраняет бактерии от повреждений и высыхания. Создаёт дополнительный осмотический барьер и является источником резервных веществ. Препятствует фагоцитозу бактерий.
У животных нет.
У растений нет.
Клеточная мембрана
Выполняет барьерную, транспортную, матричную, механическую, рецепторную, энергетическую, ферментативную и маркировочную функции.
Растения. Кле́точная мембра́на (также цитолемма, плазмалемма, или плазматическая мембрана) — эластическая молекулярная структура, состоящая из белков и липидов. Отделяет содержимое любой клетки от внешней среды, обеспечивая её целостность; регулирует обмен между клеткой и средой; внутриклеточные мембраны разделяют клетку на специализированные замкнутые отсеки — компартменты или органеллы, в которых поддерживаются определённые условия среды.
Животные. Клеточная мембрана (цитолемма, плазмалемма) – это трехслойная липопротеиновая (жиро-белковая) оболочка, отделяющая каждую клетку от соседних клеток и окружающей среды, и осуществляющая управляемый обмен между клетками и окружающей средой.
Клеточная стенка
Полисахаридная оболочка над клеточной мембраной, через неё происходит регуляция воды и газов в клетке. Не проницаема даже для мелких молекул. Не препятствует диффузному движению.
Растения. оболочка клетки, расположенная снаружи от цитоплазматической мембраны и выполняющая структурные, защитные и транспортные функции.Образована целлюлозой.
У животных нет.
Лизосомы
Производят расщепление различных органических веществ.
У растений обычно не видны.
У животных есть.
Мезосомы
Артефакты, возникающие во время подготовки образцов для электронной микроскопии.
У животных нет.
У растений нет.
Митохондрии
Органоиды, принимающие участие в превращении энергии в клетке. Имеют внутренние мембраны, на которых осуществляется синтез АТФ.
У животных есть.
У растений есть.
Пластиды
Двухмембранные структуры, в которых происходят реакции фотосинтеза (хлоропласты), происходит накопление крахмала (лейкопласты), придают окраску плодам и цветкам (хромопласты).
У животных нет.
У растений есть.
Рибосомы
Органоиды, состоящие из двух субъединиц, осуществляют синтез белка (трансляцию).
У животных есть.
У растений есть.
Хромосомы
Нуклеопротеиновый комплекс, содержащий ДНК, а также гистоны и гистоноподобные белки.
У животных есть.
У растений есть.
Центриоли
Во время деления клетки образует веретено деления.
Присутствуют у низших растений.
У животных есть.
Цитоплазма
Содержит в себе органеллы клетки и равномерно распределяет питательные вещества по клетке.
У животных есть.
У растений есть.
Эндоплазматическая сеть (ЭПС)
Выполняет синтез и обеспечивает транспорт белков и липидов.
У животных есть.
У растений есть.
Ядро
Хранение наследственной информации, синтез РНК
Растения
Ядро обязательная и существеннейшая часть живой клетки всех эукариотических организмов. Придает клетке форму, определяя рамки ее роста, обеспечивает структурную и механическую поддержку, тугое напряженное состояние оболочек, защиту от внешних факторов, запасает питательные вещества.
Животные
Ядро или ядерная оболочка (хромосомы, из-за наличия нуклеиновых кислот) они отвечают за хранение, передачу и воспроизведение наследственной информации от родителя к потомку.
