Вы­бе­ри­те из пред­ло­жен­но­го спис­ка и вставь­те в текст про­пу­щен­ные слова, ис­поль­зуя для этого их циф­ро­вые обо­зна­че­ния. Впи­ши­те но­ме­ра вы­бран­ных слов на места про­пус­ков в тек­сте. Стро­е­ние клет­ки Форму рас­ти­тель­ной клет­ке придаёт (А), ко­то­рая со­сто­ит из цел­лю­ло­зы (клет­чат­ки). Под ней рас­по­ло­же­на на­руж­ная (Б). Она про­пус­ка­ет в клет­ку одни ве­ще­ства и не про­пус­ка­ет дру­гие. В клет­ках рас­те­ний, жи­вот­ных и гри­бов в ци­то­плаз­ме име­ет­ся (В) — ге­не­ти­че­ский ап­па­рат, ко­то­рый ре­гу­ли­ру­ет про­цес­сы жиз­не­де­я­тель­но­сти, хра­нит и пе­ре­даёт на­след­ствен­ную ин­фор­ма­цию. В клет­ках рас­те­ний име­ют­ся окра­шен­ные в зелёный цвет хло­ро­пла­сты. Спи­сок слов: 1) пора 2) мем­бра­на 3) ва­ку­оль 4) ядро 5) кле­точ­ная стен­ка 6) вклю­че­ние За­пи­ши­те в таб­ли­цу вы­бран­ные цифры под со­от­вет­ству­ю­щи­ми бук­ва­ми. ответ: А Вы­бе­ри­те из пред­ло­жен­но­го спис­ка и вставь­те в текст про­пу­щен­ные слова, ис­поль­зуя для этого их циф­ро­вые обо­зна­че­ния. Впи­ши­те но­ме­ра вы­бран­ных слов на места про­пус­ков в тек­сте. Стро­е­ние клет­ки Форму рас­ти­тель­ной клет­ке придаёт (А), ко­то­рая со­сто­ит из цел­лю­ло­зы (клет­чат­ки). Под ней рас­по­ло­же­на на­руж­ная (Б). Она про­пус­ка­ет в клет­ку одни ве­ще­ства и не про­пус­ка­ет дру­гие. В клет­ках рас­те­ний, жи­вот­ных и гри­бов в ци­то­плаз­ме име­ет­ся (В) — ге­не­ти­че­ский ап­па­рат, ко­то­рый ре­гу­ли­ру­ет про­цес­сы жиз­не­де­я­тель­но­сти, хра­нит и пе­ре­даёт на­след­ствен­ную ин­фор­ма­цию. В клет­ках рас­те­ний име­ют­ся окра­шен­ные в зелёный цвет хло­ро­пла­сты. Спи­сок слов: 1) пора 2) мем­бра­на 3) ва­ку­оль 4) ядро 5) кле­точ­ная стен­ка 6) вклю­че­ние За­пи­ши­те в таб­ли­цу вы­бран­ные цифры под со­от­вет­ству­ю­щи­ми бук­ва­ми.

Окунь, як і багато інших риб, має обтічну форму — це допомагає йому швидко плавати у воді. Голова окуня поступово переходить у тулуб, а тулуб — у хвіст. На загостреному передньому кінці голови міститься рот з губами, який може широко розкриватися.
На верхній частині голови видно дві пари невеликих отворів — ніздрі, які ведуть до органа нюху. З боків голови є двоє великих очей.
Плавці. Вигинаючи сплюснуте з боків тіло і хвіст то вправо, то вліво, окунь рухається вперед. У плаванні велику роль віді­грають плавці. Кожний з них складається з тонкої шкірної пере­тинки, що підтримується кістковими плавцевими променями. Розчепірюючись, промені розтягують шкірну перетинку, і поверхня плавця збільшується. На спині в окуня є два спинних плавці: великий передній і трохи менший задній. Кількість спинних плавців у різних риб може бути різна. На кінці хвоста міститься великий дволопатевий хвостовий плавець, на нижній частині хвоста — анальний. Усі ці плавці непарні. Є в риби і парні плавці — їх завжди дві пари. Грудні парні плавці (передня пара кінцівок) містяться в окуня з боків тіла позаду голови, черевні парні плавці (задня пара кінцівок) — на нижній частині тулуба. Основну роль у русі вперед відіграє хвостовий плавець.
Парні плавці допомагають рибі робити повороти, зупинятися, повільно рухатися вперед і зберігати рівновагу.
Спинні та анальний плавці надають тілу риби стійкості під час руху і крутих поворотів.
Покриви і забарвлення. Тіло окуня вкрите кістковими лусочками. Кожна лусочка своїм переднім краєм заходить у шкіру, а заднім — налягає на лусочку наступного ряду. Усі разом вони утворюють захисний покрив — луску, що не зава­жає рухові тіла.
Водночас із ростом риби збільшуються і лусочки, з них можна дізнатися про вік риби.
Зовні луска вкрита шаром слизу, що його виділяють шкірні залози. Слиз зменшує тертя тіла риби об воду і захищає тварину від бактерій та цвілевих грибів.
Як і в більшості риб, в окуня черево світліше за спину. Зверху забарвлення спини майже зливається з темним дном, а знизу світле черево менш помітне на світлому фоні поверхні води.
Забарвлення тіла окуня залежить від навколишнього сере­довища. У лісових озерах з темним дном воно темне, іноді там трапляються навіть зовсім чорні окуні. У водоймах зі світлим піщаним дном живуть окуні зі світлим яскравим забарвленням. Окунь часто ховається в заростях. Тут зеленавий колір його боків з вертикальними темними смугами робить окуня непомітним. Таке захисне забарвлення допомагає рибі ховатися від ворогів і краще підстерігати здобич.
З боків на тілі окуня від голови до хвоста проходить вузька темна бічна лінія. Це особливий орган чуттів, з будовою та значенням якого ви ознайомитеся далі.

Кле́вер (лат. Trifólium) — род растений семейства Бобовые (Fabaceae), подсемейства Мотыльковые (Faboideae). Включает около 250 видов[4]. Наиболее распространён в Северном полушарии; встречается в Южной Америке и Африке. Важная сельскохозяйственная культура (медонос, кормовое растение, сидерат).

Клевер — хороший медонос. Клеверный мёд относится к числу лучших. Он прозрачен, с тонким ароматом и нежным вкусом, при кристаллизации образует твёрдую белую массу[18].

Представляет собой ценное кормовое растение, богатое белком, фосфором и кальцием; используется в качестве свежего зелёного корма или сена[12].

Клевер предпочитает слабокислые или нейтральные почвы; требователен к влаге, но не переносит её избытка[17]. Выращивание клевера повышает плодородие почвы (благодаря обогащению азотом) и предотвращению эрозии[4][12].

Цветки и трава растений могут использоваться в народной медицине. Ряд видов (в первую очередь Клевер ползучий) используется для создания газонов, благодаря устойчивости к вытаптыванию, выкашиванию и затенению[4][12].

В культуре вред посевам клевера могут наносить люцерновый долгоносик и другие виды долгоносиков, проволочник, гусеницы совок, тли, клопы и пр.[12][19][20][21]. Из болезней распространены антракноз, аскохитоз, бурая пятнистость, ржавчина, фузариоз, цветочная плесень, бактериозы и мозаичные болезни[22][12]. Кроме того, на клевере паразитируют различные виды повилики