1.Статеве покоління переважає у житловому циклі
а) зозулиного льону
б)щитника чоловічого
в) плауна булавоподібного

2. Нестатеве покоління переважає у життєвому циклі

а)зозулиного льону
б)сфагнуму
в)хвоща польового

3. Державні рослини трапляються серед сучасних
а)мохоподіьних
б)папоротеподібних
в)хвоще подібних
г) плауноподібних

4.Бульбочки на кореневищі утворюються у
а) хвоща польового
б) щитника чоловічого
в) плауна булавоподібного
г) сфагнуму

5.Спори у вищих спорових рослин формують особини покоління
a) статевого
б) нестатевого
в) як статевого, так і нестатевого

6.Справжніх корені не мають
а) мохоподібні
б) папороте- подібні
в) хвощеподібні
г) плауноподібні

7.Сфагнум сприяє заболочуванню місцевості, тому що накопичує воду в
а) коренях
б) ризоїдах
в) стеблі
г) листках

8.Чинником, що обмежує статеве розмноження вищих спорових рослин, є
а) температура
б) вода
в) світло.

Будь ласка до ть, в мене тест з біології. буду дуже вдячний ​

В органічній речовині рослин накопичується сонячна енергія, завдяки фотосинтезу рослини забезпечують кисень, з нього утворюється озон, який захищає всіх живих організмів Землі від згубного впливу ультрафіолетового випромінювання, рослини підтримують необхідний для більшості живих організмів рівень кисню в атмосфері й запобігають утворенню надлишку вугле­кислого газу; очищують повітря від забруд­нення шкідливими речовинами.

Рослини беруть участь у формуванні ґрунтів та природних ландшаф­тів, відмерлі рештки рослин (листя, корені, плоди) збагачують ґрунт органічною речовиною та мінеральними елементами, корені розпушу­ють ґрунт, насадження запобігають руйнуванню ґрунтів, закріплюють яри, гірські схили, узимку в рослинних насадженнях затримується сніг, який захищає ґрунт і його мешканців від промерзання, утворили поклади кам'яного вугілля, торфу, сланців.

Еволюційна філогенія (або філогенез) (від. грец. філо - рід і генезіс - породжую) - розділ еволюційної біології, що вивчає шляхи історичного розвитку біорізноманіття Землі. Термін філогенез ввів у науку німецький учений Е. Геккель у 1866 р. Ним він визначав історичний розвиток окремих видів, систематичних груп та органічного світу в цілому. В сучасному розумінні поняття філогенія застосовується і для досліджень еволюції молекул, клітин, органів, систем органів, популяцій, окремих видів, екосистем та біосфери в цілому. Метою еволюційної філогенії є реконструкція походження і послідовності еволюційних перетворень та побудова природної системи органічного світу.

Вихідним методом для досліджень філогенезу був метод «потрійного паралелізму» з використанням знань морфології, ембріології та палеонтології. Сучасна еволюційна філогенія використовує дані генетики, біохімії, молекулярної біології та багатьох інших наук. Важливу інформацію для науковців дають методи молекулярної філогенетики, що досліджують філогенетичні відносини молекул ДНК, РНК і білків різних організмів. Так, було з’ясовано, що для встановлення еволюційних зв’язків між царствами і типами живих організмів найбільше значення має рРНК. Причина криється в тому, що ця молекула виникла на ранніх етапах становлення життя і є в усіх живих організмів.

Для ілюстрації філогенії еволюційних зв’язків між групами організмів застосовують філогенетичні дерева. Це зображення філогенетичних відносин у будь-якій природній групі організмів або в межах всього органічного світу.

Результати досліджень еволюційної філогенії найширше використовуються в біосистематиці для класифікації організмів, в біогеографії -для вивчення поширення, в етології - для дослідження еволюції поведінки, в медицині - для розуміння шляхів виникнення хвороботворних мікроорганізмів та ін.

Отже, предметом досліджень еволюційної філогенії є еволюційні зв'язки між організмами на різних рівнях організації живого та шляхи історичного розвитку біорізноманіття на Землі.