А не очему нема
ні мати залаці речов. Делать е
е
и Наведіть прикла в
е кте
она і носа в охоана даа . Вече време
konoe аналізатора в смакові
в і сенсорних система 9. Оруете ее
чуття 10. Визначте, чому діаметь смоuѕ рее
равление и чому та як еллаають зрі на форум
будови нюхового аналізатора 2. Полеть
с р
инляеться слово оталамус Зробіть висок
а​

Тестовый контроль по материалам ФИПИ

(подготовка к ЕГЭ и ОГЭ по биологии).

Инструкция.

1. Сохраните открытый файл с названием «Хордовые. Фамилия.doc»

2. В сохраненном файле выделите весь текст и уберите выделения желтым.

3. ответьте на вопросы теста, выделяя ответы красным маркером.

4. Отправьте тест на проверку через систему дистанционной поддержки.

5. Сверьте ваши ответы с ответами эталона, вопросы, на которые вы ответили неверно,

сохраните в отдельном файле и

6. Подойдите ко мне для личной консультации по ошибкам.

Желаю удачи,

ваша Марина Сергеевна.

А1. Об усложнении кровеносной системы млекопитающих, по сравнению с

пресмыкающимися, свидетельствует

1) появление трёхкамерного сердца

2) полное разделение венозной и артериальной крови

3) образование неполной перегородки в желудочке сердца

4) наличие двух предсердий в сердце

А2. Сложные формы поведения, обусловленные наличием коры головного мозга,

проявляются у

1) пресмыкающихся

2) земноводных

3) млекопитающих

4) рыб

А3. Какая часть органа слуха позвоночных животных развивается только у млекопитающих?

1) внутреннее ухо

2) полость среднего уха

3) ушная раковина

4) слуховая труба

А4. Обыкновенный дельфин, погружаясь в морские глубины, расходует кислород, который

содержится в

1) жабрах

2) лёгких

3) воздушных мешках

4) полостях тела

А5. Усложнение строения кровеносной системы млекопитающих, в сравнении

с пресмыкающимися, состоит в появлении

1) четырёхкамерного сердца

2) второго круга кровообращения

3) клапанов в сердце

4) аорты и артерий

А6. Для большинства млекопитающих характерен тип постэмбрионального развития –

1) полное превращение

2) прямое

3) непрямое

4) неполное превращение

Объяснение:

Закон оптимуму.

Будь-який екологічний фактор може сприйматися організмом позитивно і негативно, залежно від дози. Найбільш сприятлива доза екологічного фактора, під дією якої вид (чи організм) проявляє максимум життєдіяльності, є оптимальною дозою. Екологи вже давно зазначили, що кожному організмові властива своя оптимальна доза того чи іншого фактора. У цьому полягає однин з аксіоматичних законів екології - закон оптимуму.

Вивчати оптимальні дози екологічних факторів для тих чи інших видів організмів можна різними методами та експериментально. Доказом наявності оптимальних умов існування організмів є їхній інтенсивний ріст та розмноження в максимальній кількості. Вимірюючи ті чи інші дози факторів і зіставляючи їх із проявом життєдіяльності організмів, можна емпірично встановити оптимум певних факторів.