У водному середовищі провідна роль з абіотичних чинників належить температурі, освітленості, тиску, газовому складу й солоності води, рельєфу дна тощо.
Освітленість водойм швидко зменшується зі збільшенням глибини, тому глибоководні тварини навіть із добре розвиненими органами зору (головоногі молюски, риби, китоподібні) бачать лише на незначній відстані. Для спілкування, орієнтації в просторі, пошуку їжі вони використовують звукові, світлові та інш передачі та сприйняття інформації.
Коливання температури у воді значно менші, на відміну від повітря.
Водойми різних типів відрізняються за сольовим складом води: одні види здатні існувати лише у прісних водоймах (карась, короп, щука), інші - лише в солоних (акули, кити), рачок артемія мешкає у прісних і солоних водоймах.
Пересування водних мас зумовлені положенням Землі відносно Сонця і місяця (припливи і відпливи), земним тяжінням (течія річок), впливом вітру і т. д, тому види припливно-відливної зони мають особливі пристосування: під час відпливу закопуються в пісок, ховаються у черепашках, будиночках (молюски, вусоногі раки), мігрують у відкрите море (медузи).
Объяснение:
