1. spacesuits / are/ The Aliens/ wearing.
2. from/ the fourth/ the Sun/ is/ Mars/ planet.​

забарвлення квіток, листків і стебел рослин, яке визначається наявністю в них ряду пігментів (хлорофілів, каротиноїдів, фікобілінів та антоціанів). Найпоширеніше у вищих рослин зелене забарвлення, зумовлене хлорофілом, що за його участю відбувається фотосинтез. Зеленими звичайно бувають листки, стебла. Різноманітне жовте, оранжеве, червоне забарвлення квіток та плодів зумовлене каротиноїдами; фіолетове, синє - антоціанами; сніжно-біле забарвлення віночка квіток багатьох рослин - наявністю серед безбарвних клітин заповнених повітрям міжклітинників. 3. р. може змінюватись залежно від освітлення, т-ри, реакції грунту, вмісту в ньому тих чи ін. елементів тощо. Так, зелені частини рослин при слабкому освітленні стають блідішими, а в темряві й зовсім втрачають зелений колір (див. Етіоляція); знижені і-ри сприяють утворенню антоціанів, тому листки дерев восени набувають коричневого, червоного та фіолетового кольорів різноманітних відтінків. Збагачення антоціанами інод гається при порушенні мінерального живлення рослин. Яскраве забарвлення квіток і плодів сприяє приваблюванню комах, що запилюють квітки, а також птахів, що розповсюджують плоди та насіння. У суцвіттях часто зустрічається контрастне забарвлення - крайові квітки забарвлені в один колір, а середні - в інший; це робить суцвіття ще помітнішими для комах. Листки деяких вищих рослин бувають повністю або частково забарвлені в червоний, фіолетовий, сріблясто-сірий та ін. кольори (бегонія, колеус). Це пояснюється тим, що зелений колір наявного в листках хлорофілу маскується антоціанами. Маскування зеленого кольору різними додатковими пігментами особливо часто гається у водоростей. Забарвлення грибів зумовлюють пігменти рибофлавін, хризогенін та ін. Деякі рослини (переважно сапрофіти і паразити) безбарвні (напр., бактерії, гіфи грибів).

Механизм дыхания

Лёгкие не имеют мышечной ткани, поэтому сами движения не выполняют. Во время вдоха и выдоха лёгкие пассивно движутся вслед за стенками грудной полости. Снаружи каждое лёгкое покрыто лёгочной плеврой. Стенки грудной полости выстланы пристеночной плеврой. Между двумя плеврами находится плевральная полость, заполненная небольшим количеством жидкости. Давление в плевральной полости ниже атмосферного.

 

Важную роль в дыхательных движениях играет диафрагма.

Диафрагма — куполообразная мышечная перегородка, отделяющая грудную полость от брюшной.  

Вдох происходит за счёт сокращения наружных межрёберных мышц и диафрагмы. Объём грудной клетки увеличивается, давление в полости между лёгочной и пристеночной плеврой падает, и лёгочные пузырьки растягиваются. Воздух поступает в лёгкие.

 

Выдох осуществляется, когда межрёберные мышцы и диафрагма расслабляются и объём грудной клетки уменьшается.

 

pic89.png

 

При глубоком дыхании в дыхательных движениях участвуют также внутренние межрёберные мышцы, мышцы брюшной стенки, все мышцы грудной клетки и некоторые другие.

Жизненная ёмкость лёгких

Частота дыхания составляет у взрослого человека  15 – 17  дыхательных движений в минуту. При физической нагрузке она может увеличиваться в несколько раз. Глубина дыхания тоже изменяется в зависимости от потребностей организма.

 

Дыхательный объём — количество воздуха, вдыхаемое и выдыхаемое в состоянии покоя. Он равен примерно  500  см³.

 

Резервный объём вдоха — количество воздуха, которое может человек вдохнуть дополнительно после спокойного вдоха (около  1500  см³).

 

Резервный объём выдоха — количество воздуха, которое может человек выдохнуть при волевом напряжении после спокойного выдоха (примерно  1500  см³).

 

После самого глубокого выдоха в лёгких остаётся около  1000  см³ воздуха. Это остаточный объём.

 

Дыхательный объём, резервный объём вдоха и резервный объём выдоха составляют жизненную ёмкость лёгких. Среднее значение жизненной ёмкости лёгких равно примерно 3500 см³. У тренированных людей она может быть намного больше и достигать  6000  см³.

 

v_2.png

 

Определяют жизненную ёмкость лёгких с специального прибора — спирографа (спирометра).

Объяснение: