Ель Шренка
Это величественное хвойное дерево, которое достигает в высоту до 60 м, а диаметр ствола — до 2-х м. Имеет зеленые или фиолетовые шишки. В Казахстане этот вид встречается в высокогорных районах. Ель относится к категории ценных пород деревьев, поэтому ее нещадно рубили для хозяйственных нужд.
Восточный можжевельник
Этот представитель кипарисовых относительно невысок — до 10 метров. Он обладает пышной и густой красноватой кроной. Его встретите в основном на юго-востоке нашей страны. Истребление этого вида обусловлено не только ценностью древесины, но и эфирно-масличными качествами листьев и шишек.
Миндаль степной Это растение давно стало объектом селекции и промышленного производства. Его окультуренную разновидность встретишь во многих садах. Однако в дикой природе миндальные кусты с нежными розовыми цветками — явление исключительное.
Ветвистый листопадный кустарник высотой до 1,5 м.
Листья очерёдные, простые, линейно-ланцетные или широко-эллиптические, тёмно-зелёного цвета.
Цветки крупные ярко-розовые; цветёт ранней весной, одновременно с распусканием листьев.
Плод — войлочно-мохнатая костянка со сжатой косточкой.
Розпад групи гавайських квіткарок на велику кількість видів був викликаний тим, що ці птахи вживали різноманітну їжу (нектар, комахи, насіння). Кожен вид квіткарок харчується по-своєму. Від живлення змінюється й їх пристосування (частіше всього дзьоб). Гавайські острови розкидані один від одного на достатній відстані - це й впливає на ізоляційний розвиток одного виду.
Объяснение:
Квіткарки походять від птахів, які харчувалися нектаром. Ці птахи потрапили на Гаванські острови з Північної Америки або Полінезії. Найімовірніше, їх занесло сюди бурею. У результаті еволюції (під впливом середовища і конкуренції за їжу) птахи знаходили собі все нові джерела живлення. Поступово розвинулася безліч видів цих птахів. Відомо 22 види, але вчені вважають, що багато з них вимерли ще до появи на островах європейців. У наші дні гавайських квіткарок можна розділити на дві основні групи. Представники першої групи мають оперення найчастіше чорно-червоного забарвлення, харчуються вони в основному нектаром, але можуть поїдати також і комах. Інша ж група нагадує зябликів, має оливково-зелене оперення, а основу їхнього раціону складає насіння. Окрім забарвлення, птахи відрізняються також і формою дзьоба. У птахів, що харчуються нектаром, дзьоб є довгим і заломленим донизу, а в тих, які їдять насіння - дзьоб короткий і міцний.
