М'якуни — другий за чисельністю видів тип тварин після Членистоногих. Наразі відомо приблизно 130 тисяч сучасних видів молюсків[1][2], проте науковці припускають існування до 200 тисяч видів[1][3]. Крім того, відомо від 35[2] до 70[1] тисяч викопних видів м'якунів. Приблизно 80 % видів належать до класу Черевоногих. В Україні налічують орієнтовно 500–650 видів молюсків.
Здебільшого молюски є водяними тваринами, що мешкають у морських та прісних водоймах, меншість м'якунів наземні. Здебільшого молюски є вільноживучими організмами, проте деякі з них пристосувалися до паразитичного життя.
Молюски дуже різноманітні за розмірами, анатомічною будовою та поведінкою. Дорослі особини найменших видів (належать до черевоногих та двостулкових молюсків) сягають завдовжки лише 0,5 мм[4][5][6], тоді як найбільші — велетенські кальмари з класу Головоногих, зокрема Mesonychoteuthis hamiltoni, які можуть досягати 10 м у довжину та 495 кг ваги[7], є найбільшими безхребетними тваринами. Однак переважна більшість м'якунів має розміри в кілька сантиметрів[4].
Одна з характерних особливостей молюсків — мінералізована черепашка (мушля), форма та будова якої відрізняється у представників різних класів. У більшості сучасних головоногих мушля редукована. Характерним для молюсків є також особливий ротовий орган — радула. У двостулкових радула, як і вся голова, повністю редукована. Пересувається більшість молюсків за до ноги, яка в головоногих перетворилася на щупальця. Головоногі молюски, а саме кальмари, каракатиці та восьминоги, мають одну з найрозвиненіших нервових систем серед усіх безхребетних.
Життєві цикли молюсків також досить різноманітні. Наземні м'якуни та представники класу Головоногих розвиваються без проміжних стадій, інші ж мають різні личинкові форми.
Появу перших молюсків наразі датують початком кембрійського періоду палеозойської ери (приблизно 540 млн років тому). Класифікація, філогенетика та навіть монофілія молюсків як типу наразі остаточно не встановлені, проте найчастіше тип поділяють на 8 сучасних та 2 викопних класи.
Багато видів молюсків, переважно наземних та прісноводних, опинилися перед загрозою вимирання через діяльність людини та потребують охорони. Наразі 1032 сучасні види цієї групи вже відмічені як імовірно вимерлі[8], що становить більше половини всіх відомих сучасних вимирань видів.
Певні види молюсків є важливим джерелом харчування для людини, а також джерелом цінних матеріалів, зокрема перламутру, перлів, пурпуру та висону, з яких виготовляють коштовні прикраси та інші предмети розкошів. Водночас деякі м'якуни є сільськогосподарськими шкідниками, а деякі можуть безпосередньо загрожувати здоров'ю та життю людини.
У популярній культурі равлики є символом неквапливості, а велетенські головоногі надихали давніх мореплавців та сучасних авторів на розповіді про морських чудовиськ.
Размеры и форма: Размеры тела взрослых моллюсков разных видов значительно различаются – от нескольких миллиметров до 20 метров.
Особенности внешнего строения: Внешнее строение. Тело моллюсков состоит из трех отделов: головы, туловища и ноги. На голове расположены органы чувств (пара глаз и щупальца), а также ротовое отверстие. Нога — мускулистый орган движения, расположенный на брюшной стороне тела. Туловище — мешковидный вырост спинной стороны тела — окружено складкой покровов — мантией.
Особенности внутреннего строения: Вторичная полость тела (целом) хорошо развит только у их эмбрионов. У взрослых целом остается лишь в виде околосердечной сумки и полости половой железы, а промежутки между органами заполняются соединительной тканью (паренхимой).
Органы чувств: Нервная система моллюсков характеризуется как система разбросанно-узлового типа. Иногда простые моллюски обладают лестничным типом нервной системы. Узлы соединяются нервными стволами и отходящими от них нервами. Различные представители моллюсков обладают высокой степенью различий и в строении нервной системы. К максимально распространенному типу органов чувств моллюсков относят:
• Органы осязания (механорецепторы);
• Органы химического чувства (осфрадии);
• Органы равновесия (статоцисты);
• Органы зрения (глаза, развитые у плавающих головоногих).
Кровенносная система: Особенностью кровеносной системы моллюсков является её незамкнутость, при которой кровь постоянно смешивается в полостях тела со специальной жидкостью. Простейшее сердце состоит из одного желудочка и двух предсердий. Этот орган активно перекачивает кровь по многочисленным артериям и сосудам, отвечая за обеспечение мышц и внутренних органов необходимым кислородом.
Пищеварительная система: Пищеварительная система у моллюсков незамкнутого типа, состоящая из задней, средней и передней кишок. Спереди кишка начинается глоткой, которая постепенно расширяется в пищевод. У большинства моллюсков в пасти имеется специальный орган-тёрка, состоящий из вертикальных зубчиков, предназначенных для измельчения пищи. Полученная кашица очищается и за счёт сокращения мышц продвигается дальше в среднюю кишку.
Выделительная система: Эта система представлена почками. Их еще называют метанефридиями. Органы выделения у моллюсков похожи на таковые у червей. Но устроены они более сложно.
Органы выделения у моллюсков выглядят как совокупность извилистых железистых трубок. Один конец метанефридия открывается в целомический мешок, а другой - наружу.
Органы выделения у моллюсков могут присутствовать в разном количестве. Так, у некоторых головоногих есть только один метанефридий, расположенный с левой стороны. У моноплакофор же наблюдается целых 10-12 органов выделения.
В метанефридиях моллюсков накапливаются продукты выделения. Представлены они комочками мочевой кислоты. Выводятся из организма животного они раз в две-три недели.
Также частью выделительной системы у моллюсков можно назвать предсердия, которые отвечают за фильтрацию крови.
Нервная система: она состоит из окологлоточного нервного кольца, в котором наибольшее развитие получает надглоточный нервный узел («головной мозг»), и отходящих от него нервных стволов, соединяющих нервные ганглии разных отделов тела.
размножения: Среди моллюсков есть как раздельнополые виды, так и гермафродиты (реже). Оплодотворение наружное или внутреннее. Половые железы открываются в целом, а половые продукты выводятся в мантийную полость через почки. Из яйца развивается планктонная личинка (парусник) или маленький моллюск.
Среда обитания: морские и пресноводные водоёмы, сушу.
