Народ, ! без вас пропаду! все ! заключается в том, чтобы либо со 100% вероятностью решить, либо, что лучше, найти готовые ответы и скинуть. на вас надеюсь! )

Индивидуальное развитие высших млекопитающих разделяется на два периода: эмбриональный (внутриутробный) и постэмбриональный (послеутробный) . развитие плода внутри материнского организма можно разделить на три подпериода: зародышевый, предплодный и плодный. послеутробное развитие животных расчленяется на четыре подпериода: новорожденности, молодости, зрелости, старения. подпериод молодости включает две фазы: молочного питания и полового созревания. фаза молочного питания продолжается несколько месяцев (до отъема молодняка от матери или до прекращения выпойки его молоком) . в фазу молочного питания происходит дальнейшая перестройка организма животного для перехода к потреблению растительной пищи. фаза полового созревания характеризуется изменениями внутренних органов (под влиянием гормонов эндокринных желез) . в этот период изменяются пропорции тела (приобретаются черты взрослых животных, развиваются половые органы и вторичные половые признаки - половой диморфизм. к концу периода наступает половая зрелость и животные способны размножаться. у животных формируются основные черты индивидуальности - экстерьерно-конституциональные особенности. рост животных в этот период замедляется. подпериод зрелости, или расцвета функциональной деятельности. это подпериод наивысшей воспроизводительной способности, максимальной продуктивности и жизнедеятельности животного. у разных животных этот подпериод наступает в неодинаковом возрасте: у скороспелых раньше (и продолжается не долго) , у позднеспелых - позже. на этот подпериод большое влияние оказывают условия воспитания молодняка, кормления и содержания. подпериод старения. характеризуется затуханием процессов ассимиляции и диссимиляции, угасают воспроизводительные способности животных, снижается усвояемость кормов, уменьшается продуктивность, происходит угасание функциональной деятельности и общего жизненного тонуса.

Объяснение:

Одноклітинні еукаріоти. Організми цієї групи можуть бути одно- або багатоядерними. У цитоплазмі одноклітинних еукаріотів містяться дво- та одномембранні органели. За живлення ці організми поділяють на автотрофи (одноклітинні водорості), гетеротрофи (амеби, інфузорії), що поглинають їжу за до піноцитозу або фагоцитозу, та міксотрофи — організми зі змішаним типом живлення (Евглена зелена б живлення зумовлює відмінності в будові клітин цих організмів. Фототрофи містять хлоропласти, можуть мати вакуолі з клітинним соком.снують такі організми, складовими клітин яких є скоротливі й травні вакуолі (згадайте їхні функції). Чимало організмів здатні до активного руху, що здійснюється, наприклад, за до псевдоподій, джгутиків, війок. Одноклітинні еукаріоти можуть розмножуватися нестатевим поділом навпіл, брунькуванням тощо, а також статевим Для пристосування до несприятливих умов вони утворюють спори або цисти. Одноклітинні еукаріоти можуть реагувати на зміни навколишнього середовища, реакції в них відбуваються у вигляді таксисів.

Рослини. Ви вже знаєте, що рослини належать до еукаріотичних організмів. Нагадаємо особливості, що відрізняють клітини рослин від клітин інших багатоклітинних еукаріотів. Клітинна стінка містить полісахариди, насамперед целюлозу. У цитоплазмі клітин є вакуоля з клітинним соком. Резервною речовиною є крохмаль. Для рослинних клітин характерною ознакою є наявність пластид. Одні з них - хлоропласти - містять хлорофіл. Завдяки наявності цього пігменту в рослинах відбувається фотосинтез.

Тіла більшості рослин сформовані тканинами, що містять клітини різних типів. Виокремлюють кілька типів рослинних тканин. Клітини твірних тканин (меристема) перетворюються на клітини всіх інших тканин. Покривні тканини (епідерма, корок) захищають інші тканини від негативного впливу зовнішнього середовища й забезпечують зв’язок з ним. Провідні тканини (флоема й ксилема) відповідають за транспортування речовин в організмі. Клітини механічних тканин виконують опорну функцію. Основні тканини розташовані між іншими тканинами. Серед них - асиміляційна, що забезпечує фотосинтез.