Для слайда в презентации нужно несколько предложений на тему: программа здравоохранения ломоносова. ​

За́лози вну́трішньої секре́ції або ендокри́нні залози (лат. glandulae endocrinae) — залози, які не мають вивідних проток і секретують свою «продукцію» — гормони, безпосередньо в кров. Саме через це їх називають залозами внутрішньої секреції (ендокринні залози). У людини до ендокринних залоз відносять: епіфіз, гіпофіз, щитоподібну, загруднинну (тимус), паращитоподібні, наднирники, острівці Лангерганса підшлункової залози та ендокринну частину статевих залоз. У зв'язку з цим підшлункову залозу та статеві залози відносять до змішаних залоз за типом секреції.

Ендокринні залози не мають вивідних протоків, секрет виділяється в кров, а з неї надходить у міжклітинну рідину. Основна тканина — залозистий епітелій. Залози добре кровопостачаються та інервуються.

Ендокринні залози функціюють не ізольовано, а системно. Більшість гормональних процесів регулюється гіпофізом, який виділяє тропні гормони, що регулюють діяльність інших залоз. У свою чергу, секреторну діяльність гіпофіза регулює гіпоталамус, нейрони якого продукують нейроендокринні трансмітери, що стимулюють або пригнічують роботу гіпофіза. Ці два органи утворюють єдину гіпоталамо-гіпофізарну систему, в якій перший виконує регулюючу роль, а інший — ефекторну.

Наука, що вивчає залози внутрішньої секреції — ендокринологія.

ТЕРАПІЯ СЕНСОРНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

пісочна терапія
Сенсорна інтеграція (сенсорна інтеграційна терапія) - процес, під час якого нервова система людини отримує інформацію від рецепторів всіх відчуттів (дотик, вестибулярний апарат, відчуття тіла або пропріоцепція, нюх, зір, слух, смак), потім організовує їх і інтерпретує так, щоб вони могли бути використані в цілеспрямованій діяльності. Іншими словами, це адаптаційна реакція, що служить для виконання певної дії, прийняття відповідного положення тіла, і т. п.

При виникненні порушень обробки сенсорних сигналів з'являються дисфункції в моторному, пізнавальному розвитку, а також в поведінкових характеристиках дитини.

Метою терапії сенсорної інтеграції (СІ) є посилення, балансування і розвиток обробки сенсорних стимулів центральною нервовою системою.

надмірна або недостатня чутливість до тактильних, зорових, слухових стимулів, а також руху, наприклад, уникнення торкання деяких фактур (пісок, каша);
уникнення занять з пластиліном, малювання пальцями;
проблеми з маніпулюванням, використанням столових приборів, ножиць;
неправильне захоплення олівця;
надчутливість до звуків, до світла;
труднощі у навчанні письма і читання;
проблеми з навчанням їзди на велосипеді;
уникнення катання на гойдалках, каруселях або надмірне захоплення цими іграми;
утруднення при переписуванні з дошки, пропускання букв, складів;
труднощі в розрізненні правого та лівого боків, особливо, коли у дитини немає часу, щоб задуматися;
низький поріг чутливості до близькості іншої особи;
занадто високий або занадто низький рівень рухової активності, розлади м'язового тонусу;
слабка рухова координація (ці проблеми можуть стосуватися великої або дрібної моторики);
рухова незграбність;
труднощі в концентрації, імпульсивність;
швидка стомлюваність;
відмова від соціальних контактів;
затримка розвитку мови, рухового розвитку, а також труднощі в навчанні;
слабка організація поведінки, відсутність планування.
Сенсорна кіманта
Найбільшу ефективність методика дає в корекції дітей з синдромом Дауна, затримкою психічного розвитку, ДЦП, аутизмом. Дитина поступово вчиться інтерпретувати сенсорні відгуки і адаптуватися на нових і нових, більш досконалих рівнях. Окрім цього, метод є надзвичайно корисним дітям з нормальним розвитком для покращення уваги та концентрації, грубої та дрібної моторики, зорових і слухових здібностей, самосвідомості та самооцінки.

Комплекс вправ з сенсорної інтеграції створюється на основі сенсорної діагностики індивідуально для кожного пацієнта. Методи сенсорної інтеграції можуть і навіть повинні включатися як складові частини в заняття за будь-якими іншими методиками. Недооцінити значення стимуляції сенсорного сприйняття світу неможливо. Через розвиток сенсорики ми даємо дитині механізм пізнання світу.