Для самостійного опрацювання:
1. Схрестили дигетерозиготну червоноквіткову рослину запашного горошку з
гомозиготною білоквітковою. Яким буде потомство?
2. У мишей домінантний алель С зумовлює пігментацію шерсті, рецесивний алель с –
білий колір. Алель А викликає нерівномірний розподіл пігменту вздовж волосини,
внаслідок чого шерсть має сірий колір. Алель а викликає рівномірну пігментацію
волосся, внаслідок чого шерсть чорна. Дигетерозиготна сіра миша схрещена з
білою, гомозиготною за алелями а і с. Визначте розщеплення за фенотипом в
першому поколінні.
3. У курей ген R визначає трояндоподібний гребінь, ген Р – горохоподібний. За
комплементарної взаємодії генів R і Р утворюється горіхоподібний гребінь, птахи з
генотипом rrpp мають гребінь. Яке розщеплення ми отримаємо при
схрещуванні гомозиготної особини з трояндо подібним гребенем з особиною,
гомозиготною за геном горохоподібного гребеня?
4. У людини одна з форм глухоти визначається рецесивними алелями різних генів – d
і е. Для нормального слуху необхідна наявність двох домінантних алелів D і Е,
один з яких визначає розвиток завитки, а другий – слухового нерва. В сім ї глухих
батьків народилася дитина з нормальним слухом. Визначте генотипи членів сім ї.
5. У людини різниця в кольорі шкіри зумовлена двома парами генів. Наявність всіх
домінантних алелів дає чорний колір шкіри, наявність всіх рецесивів – білий колір.
Визначте генотипи батьків, якщо обидва – смагляві та мають одну білу і одну
чорну дитину.

Эволюция растений привела к значительному усложнению форм жизни на Земле, от ранних водорослей, через мохообразные, плауновидные, папоротники к голосеменным и цветковым растениям. Несмотря на то, что более ранние группы растений продолжают существовать и в позднейшие эпохи, считается, что новые группы, как правило, более «успешны» в эволюционном плане.

Согласно современным представлениям, первые синезелёные водоросли зародились ещё в архее[1] (не менее 2,5 млрд лет назад)[2]. На суше первые растения (куксонии) появились, по некоторым данным, уже в ордовикский период, примерно 450 млн лет назад[3][4]. Ключевым моментом в эволюции высших растений стало возникновение трахеидов — особых клеток, обеспечивающих транспорт воды и других питательных веществ внутри растительных тканей. Наличие трахеидов стало отличительным признаком сосудистых растений, первые из которых появились ещё в силуре. Дальнейшее развитие сосудистых растений связано с распространением в девоне риниофитов, плауновидных и других представителей отдела, о чём красноречиво свидетельствуют ископаемые остатки из райниевых черт[5].

В меловом периоде (примерно 140 млн лет назад) появились первые растения, обладающие органом полового размножения, т.е. цветком. Это были покрытосеменные. Семена у них развивались внутри плода, служившего им защитой и источником питания. Вскоре цветок эволюционировал. У него появились специальные при , привлекавшие животных-опылителей.[источник не указан 116 дней]

Мүктәріздестер түрлерінің саны жағынан гүлді өсімдіктерден кейінгі екінші орында. Дүние жүзі бойынша олардың 22 000-нан 27 000-ға дейін түрлері бар.

Мүктер жер бетінің барлық жерлерінде кездеседі. Әсіресе ылғалы мол жерлерде бітік өседі. Орманның батпақты жерлерінде мүктер жер бетін тұтас жауып тұрады. Мүктерді ағаштан салынған үйлердің шатырынан, ағаш діңдерінен, тауардың, жартастардың бетінен көреміз. Мүкті ағаштардың сынып түскен бұтақтарынан, тіпті терең тұщы сулардың түбінен кездестіруге болады. Климаты аса қатал Арктика мен Антарктиданың бірқатар аудандарында жоғары сатылары өсімдіктерден тек мүктер ғана өседі. Мүктерді зерттейтін ғылымды «бриология» (грекше «брион» - мүк, «логос» - ғылым) дейді.

Мүктәріздестер - аласа болып өсетін к қ, сирек жағдайда біржылдық өсімдіктер. Мүктердің биіктігі бір миллиметрден 70 сантиметрге дейін жетелі. Денесі жапырақ пен сабаққа бөлінбейтін, тақташа тәрізді қарапайым құрылысты мүктер де бар. Бірқатар мүктердің өсімді мүшесі тармақталып, жерге төселт өседі. Басым көпшілігінің сабағы мен жапырағы болады. Оларда тамыр болмайды. Тамырдың қызметін ризоидтары (грекше «риза» - тамыр, «эйдос» - түрі) атқарады. «Ризоид» - бірнеше жасушалардан тұратын жіңішке жіп тәрізді сыртқы қабықтың өсіндісі. Ризоид арқылы өсімдік топырақтан суды және онда еріген минералды заттарды бойына сіңіреді.

Мүк сабағының сыртын бір немесе бірнеше қатар жасушалардан тұратын қабықша жауып тұрады. Бұл жасушалардың хлорофилдері болмайды. Қабықшаның астында жасушалары хлоропластарға толы, жақсы жетілген фотосинтездеуші ұлпа орналасады. Өткізгіш, тірек, қор жинаушы және жабын улпалары нашар жетіген. Су мен минералды заттардың сабақ бойымен тасымалдануы өткізгіш үлпалардың қатысуымен жүзеге асады.

Мүктердің аса кең тараған екі өкілін қарастырамыз. Олар: жасыл мүк (көкек мүгі) пен шымтезек мүгі.