Класифікація мутацій
З нижчеперелічених в класифікації змін генетичного матеріалу перші чотири носять достатньо строгий характер і мають універсальне значення. Кожний з підходів у цих класифікацій відображає деяку суттєву сторону виникнення або прояву мутацій у будь-яких організмів: еукаріот, прокаріот і їх вірусів.
Отже, існують такі типи класифікацій мутацій:
1. За характером зміни генома:
Геномні мутації – зміна числа хромосом.
Хромосомні мутації, або хромосомні перебудови, – зміна структури хромосом.
Генні мутації – зміни генів.
2. За проявом в гетерозиготі:
Домінантні мутації.
Рецесивні мутації.
3. За відхиленням від норми, або так званого дикого типу:
Прямі мутації.
Реверсії.
4. Залежно від причин, що викликають мутації:
Спонтанні, які виникають без видимої причини, тобто без яких-небудь індукуючих впливів із сторони експериментатора.
Індуковані мутації.
Існують і більш поодинокі підходи до класифікації мутацій:
5. За локалізацією в клітині:
Ядерні.
Цитоплазматичні. У цьому випадку звичайно мають на увазі мутації неядерних генів.
6. За відношенням до можливості успадкування:
Генеративні, які проходять у статевих клітинах і передаються наступним поколінням організмів.
Соматичні, які проходять у соматичних клітинах і успадковуються тільки дочірніми клітинами, які утворились шляхом мітозу.
Ймовірно, два останніх класифікації мутацій можна застосовувати тільки до еукаріот, а мутації, які ми розглянули, з точки зору їх виникнення в соматичних чи статевих клітинах мають відношення тільки до багатоклітинних еукаріот.
Досить часто мутації класифікують по їх фенотиповому прояву, тобто залежно від ознаки, яка змінюється. Тоді розглядають мутації летальні, морфологічні, біохімічні, поведінкові, чутливості або стійкості до шкідливих агентів тощо.
В загальному, можна сказати, що мутації – це спадкові зміни генетичного матеріалу. В першу чергу, це відноситься до генних мутацій.
1.НЕ знаю извини
2.В сетчатке имеются более чувствительные к свету рецепторы-палочки(воспринимают черно-белое изображения), которые однако, не различать цвет.
3.Глаз реагирует на три первичных цвета: красный, зеленый и синий. Человеческий мозг, в свою очередь, воспринимает цвет как сочетание этих трех сигналов.
4.Пигментный эпителий сетчатки дин из десяти слоев сетчатки позвоночных. Представляет собой слой пигментированных эпителиальных клеток, который находится вне нервной части сетчаткисвязан с нижележащей сосудистой оболочкой и слабо — с фотосенсорным слоем (находится над ним).
5. В центральной части глаза больше колбочек, особенно в желтом пятне, на периферии больше палочек.
6.Для возбуждения нужна большая сила колбочек (так как палочки возбуждаются даже при очень слабом свете)
7.Палочек находится в сетчатке около ста двадцати миллионов, колбочек – в районе семи.
Объяснение:
