Відповідь:
Кити все своє життя проводять у морі. Проте тепла кров, присутність легенів і годування дитинчат молоком указує на приналежність їх до класу ссавців. У багатьох відношеннях вони більш схожі на риб. Тіло їх масивне і незграбне, без жодного розділення на частини.
Голова в більшості випадків, потворно велика, вона поступово переходить в тулуб, який закінчується горизонтальним хвостовим плавником (плесом).
Передні кінцівки - справжні плавники, ніякого натяку бодай на будь-яки пальці.
Розглянемо наступні риси, характерні для китоподібних:
- сильно розщеплений рот, без натяку на губи, в якому або незвичайно велика кількість зубів, або особливі піднебінні рогові пластинки;
- відсутність мигальної перетинки на очах, положення сосків позаду тіла, тонка, гладка на дотик темна шкіра, жирна і бархатиста, лише з украй рідкісним щетиноподібним волоссям.
Під шкірою відкладається незвичайно товстий шар жиру. Останнім просочені і всі його кістки, тому вони завжди мають жовтий вигляд.
Хребет - украй простій, причому багато хребців зростаються між собою. Справжні ребер мало (від 1 пари до 6), проте несправжніх - значно більше.
У всіх зародків китоподібних існують зуби, але розвиваються тільки у зубастих китів; у беззубих же замість них розвиваються своєрідні органи у верхній щелепі і небі, у вигляді рогових пластин (китовий вус), які звішуються далеко вниз, причому зовнішні прикріплені до верхньої щелепи, вони набагато довше внутрішніх, піднебінних.
- Язик великий, слинних залоз немає, шлунок розділено на 4-7 частин, сполучених між собою декількома отворами у вигляді отворів-лійок.
- Жовчного міхура немає.
- Ніс абсолютно втратив значення органу дихання і служить тільки для проходу повітря. Ніздрі знаходяться на найвидатнішій частині голови; дихальне горло широке, легені об'ємисті.
Мозок китів украй незначний: у кита вагою в 300 пуд., завдовжки в 3 саж., мозок важив всього лише 5 фунтів, тобто не більш, ніж у людини вагою в 6 пуд.
Пояснення:
1. С
2. В
3. А
4. Ж
5. Е
6. Д.
А. В качестве органов выделения у кольчатых червей функционируют парные мерцательные воронки, многократно повторяющиеся в каждом сегменте тела. При этом, сама воронка располагается в одном сегменте, а выводной канал, проходя через перегородку между сегментами, открывается выделительным отверстием сбоку следующего сегмента тела.
В. Органы выделения представлены двумя тазовыми почками. От почек отходят мочеточники, открывающиеся в клоаку. Мочевого пузыря нет (при к облегчению веса тела). Продукт выделения — мочевая кислота.
С. Органом выделения амёбы является сократительная вакуоль, также органом выделения может служить и всё тело, когда она выбрасывает продукты обмена в окружающую среду.
