Дана пищевая цепь: фитопланктон — зоопланктон — карп — щука. На первом трофическом уровне энергетический запас в виде чистой первичной продукции составляет 2 • 103 кДж энергии. На втором и третьем трофическом уровне на прирост биомассы организмы используют по 10% своего пищевого рациона. Рассчитайте, сколько энергии (кДж) используют на прирост биомассы консументы третьего порядка, если на дыхание они расходуют 55% и с экскрементами выделяют 30% энергии рациона

Відповідь:

Порівняльна характеристика травної системи

ТВАРИНИ ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ

Най ші

Функцію органів травлення виконують травні вакуолі, в деяких

най ших є спеціалізовані ділянки – “рот”, “глотка”, “порошиця”

(інфузорії). Травлення внутрішньоклітинне

Кишковопорожнинні

Кишкова (гастральна) порожнина зв’язана із зовнішнім середовищем

ротовим отвором, який оточений щупальцями, що забезпечують

захоплення їжі. Травлення внутрішньоклітинне і позаклітинне

порожнинне (залозисті клітини виробляють травний сік), неперетравлені

рештки викидаються через рот

Плоскі черви

Складається з передньої (рот, глотка, іноді стравохід) та середньої

кишки, анальний отвір відсутній. Травлення внутрішньоклітинне і

порожнинне (є залозисті клітини, які виділяють травні ферменти),

неперетравлені рештки викидаються через рот. У деяких паразитичних

червів травна система повністю зникає, а поглинання речовин

відбувається через покриви тіла

Первиннопорожнинні

черви

Складається з передньої (рот, глотка, стравохід), середньої та задньої

кишки. Ротовий отвір переміщений на передній кінець тіла. Кишечник

часто має вигляд прямої трубки, є анальний отвір

Кільчасті черви

Більш диференційована і складається з передньої кишки (ротова

порожнина, глотка, стравохід, воло і м’язовий шлунок), довгої середньої

кишки і короткої задньої кишки з анальним отвором. У глотку впадають

протоки різних залоз, у деяких тут є щелепи. Передня кишка забезпечує

механічну обробку їжі, середня – хімічну обробку і всмоктування

поживних речовин, а задня – всмоктування води і видалення назовні

неперетравлених решток. Кишки містять м’язи і здатні до перистальтики

Молюски

Ротова порожнина, глотка (радула, щелепи, слинні залози), стравохід

{іноді є розширення – воло), шлунок (відкривається парна або непарна

травна залоза – печінка*), трубкоподібний кишечник, який закінчується

анальним отвором

Членистоногі

Деякі кінцівки на голові перетворюються на ротові органи (щелепи), які

використовуються для захоплення і подрібнення їжі. Травна система

складається з трьох відділів: передня кишка (вкрита зсередини

кутикулою і забезпечує механічну обробку їжі), середня кишка

(невелика, має травні залози і здійснює розщеплення речовин) і задня

кишка (довга, вкрита зсередини кутикулою, яка захищає її від

ушкодження жорсткими рештками їжі)

Ланцетники

Диференційована слабо, тісно пов’язана з органами дихання і

складається з переднього відділу (передротова лійка з щупальцями, рот,

довга глотка з ендостилем), середнього відділу (середня кишка зі сліпим

виростом – печінкою) і заднього відділу (задня кишка з анусом)

Хрящові риби

Передній відділ: ротова порожнина велика, з кількома рядами

однотипних зубв; глотка має зяброві щілини; короткий стравохід.

Середній відділ: об’ємний шлунок; тонка кишка з протоками печінки, є

підшлункова залоза. Задній відділ: товста кишка, яка має спіральний

клапан і відкривається назовні анусом

Кісткові риби Передній відділ: ротова порожнина з численними однотипними зубами,  

язик без власних м’язів, слинні залози відсутні; глотка має зяброві

щілини; стравохід короткий. Середній відділ: шлунок добре

відмежований, тонка кишка з ворсинками і пілоричними відростками,

печінка з жовчним міхуром, є підшлункова залоза. Задній відділ: товста

кишка без спірального клапана, закінчується анальним отвором

Земноводні

Передній відділ: ротова порожнина з дрібними, недиференційованими

зубами, язик з власними м’язами, є слинні залози (секрет не містить

ферментів); глотка коротка; стравохід короткий і широкий. Середня

кишка: шлунок порівняно слабко відмежований; тонка кишка (є печінка

з жовчним міхуром і підшлункова залоза). Задня кишка: товста кишка

коротка, закінчується клоакою

Плазуни

Передній відділ: ротова порожнина з однотипними зубами, язик з

власними м’язами, секрет слинних залоз з ферментами; глотка коротка;

стравохід. Середній відділ: шлунок добре виражений з сильною

мускулатурою; тонка кишка видовжена, має ворсинки (є печінка з

жовчним міхуром, підшлункова залоза і зачаток сліпої кишки). Задній

відділ: товста кишка коротка, закінчується клоакою

Птахи

Передній відділ: ротова порожнина без зубів, язик рухливий, секрет

слинних залоз з ферментами; глотка коротка; стравохід короткий, має

воло.Середній відділ: залозистий і м’язовий шлунок; тонка кишка з

великою кількістю ворсинок (є печінка, підшлункова залоза, сліпа кишка

з двома відростками, фабрицієва сумка). Задній відділ: товста кишка

коротка і закінчується клоакою

Ссавці

Передній відділ: ротова порожнина з губами, диференційованими

зубами, рухливим язиком, секрет слинних залоз містить ферменти;

глотка коротка; стравохід з м’язами. Середній відділ: шлунок

спеціалізований, з добре розвиненими травними залозами; тонка кишка

з ворсинками, протоками печінки і підшлункової залози, сліпа кишка з

червоподібним відростком. Задній відділ: товста кишка видовжена,

закінчується прямою кишкою з анальним отвором

Пояснення:

У період розмноження багато птахів будують гнізда. Гнізда птахів, як і місця їх будування, дуже різноманітні. Наприклад, гнізда рябчика, тетерева являють собою неглибоку ямку, вистелену кількома прутиками й сухими листками. Складніше гніздо у ворони, сороки й грака. Вони роблять гнізда на деревах з тонких гілочок. Сороки будують гнізда з дахом, а внутрішню їхню частину вимазують глиною.

Гнізда дроздів, зябликів, очеретянок схожі на глибоку чашу з товстими й міцними стінками. Мистецькі кулясті й у вигляді рукавиці гнізда будують кропив’яник і синиця-ремез. Дятли видовбують у деревах дупла й відкладають у них яйця на деревну потерть. У старих дуплах дятлів поселяються деякі види синиць, мухоловки й інші гніздові птахи. Лише деякі птахи не будують гнізд, як, наприклад, звичайна зозуля. Самка відкладає 10—12 яєць (по одному) у гнізда комахоїдних птахів. Зозуленя, що вилупилося з яйця, викидає із гнізда яйця й пташенят своїх прийомних батьків.

Будування гнізда має велике значення у виведенні потомства. У гнізді відкладені яйця не розкочуються й перебувають під птахом, що їх висиджує. Під час висиджування яєць у гнізді підтримується необхідна температура й вологість. Розміщені високо над землею і в інших малодоступних місцях гнізда захищають яйця, пташенят і птаха, який висиджує, від ворогів.

Як і у інших хребетних тварин, у птахів у порожнині тіла є статеві залози: у самців — сім’яники, у самок — яєчники. Яєчники птахів парні. Але у них (за рідкісним винятком) функціонує тільки лівий яєчник. Правий яєчник, як правило, недорозвинений. Яйця в яєчнику дозрівають не одночасно. У міру дозрівання вони надходять у яйцепровід, у якому відбувається їхнє запліднення. Стінки яйцепроводу багаті залозами. Минаючи їх, яйця покриваються товстим шаром білка й інших оболонок.

Власне яйцем вважається жовток, покритий зовні жовтковою оболонкою. У відкладеному заплідненому яйці на оберненому догори боці жовтка знаходиться зародковий диск. Він має вигляд світлої цятки й складається із клітин, що утворилися при поділі ядра заплідненого яйця й активної частини цитоплазми. До оболонки жовтка прикріплюються канатики, що складаються з густого білка. Тому він ніби підвішений на канатиках і перебуває в середині яйця. Нижня частина жовтка важча. У зв’язку із цим зародковий диск завжди обернений догори. Жовток складається з великої кількості необхідних для розвитку зародка поживних речовин і води.

Розташований навколо жовтка товстий шар білка обмежений підшкаралупною оболонкою, що складається із двох шарів, які відходять один від одного в тупому кінці яйця і утворюють повітряну камеру. Білок охороняє власне яйце (жовток) від механічних пошкоджень, різких поштовхів і служить основним джерелом води, необхідної зародку, що розвивається.

Зовні яйце покрите вапняною оболонкою — шкаралупою, що пронизана дрібними порами. Особливо багато пор на тупому боці яйця. Через пори здійснюється газообмін між зародком, що розвивається, і зовнішнім середовищем. Вапняна шкаралупа має захисне значення. Під час розвитку зародка вона частково витрачається на утворення його кістяка. Зовні шкаралупа покрита найтоншою надшкаралуповою оболонкою, що захищає яйце від проникнення мікробів. Яйця птахів різні за забарвленням, формою й величиною.