§
НАУЧІННЯ ЛЮДИНИ - це накопичення індивідуального досвіду в процесі взаємодії організму із середовищем. Завдяки научінню у тварин і людини формується набута поведінка. Для тварин научіння є лише процесом зміни досвіду з метою пристосування до середовища. А в людини окрім цього механізму існує ще научіння, спрямоване на засвоєння соціального досвіду з використанням мови.
Таблиця 43. ВИДИ НАУЧІННЯ ЛЮДИНИ
Назва
Суть
І. Пасивне научіння - організм пасивно реагує на подразники з формуванням мимовільних змін поведінкових реакцій
1. Звикання (негативне научіння)
Научіння, унаслідок якого зникає реакція на певний подразник, що повторюється (наприклад, звикання до шуму машин за вікном)
2. Закарбування (імпринтинг)
Научіння, під час якого в кризові періоди розвитку добре запам'ятовується вперше побачене (наприклад, закарбування новонародженим образу матері)
3. Вироблення умовних рефлексів
Научіння, завдяки якому формується поведінкова реакція на певний умовний подразник (наприклад, на запах їжі виділяється слина)
ІІ. Активне научіння - научіння шляхом активної взаємодії із середовищем, завдяки чому виникають нові поведінкові реакції
1. Научіння шляхом спроб та помилок
Научіння шляхом випадкового виявлення зв'язку подразника з реакцією (наприклад, вміння їзди на лижах потребує багато спроб та падінь)
2. Наслідування
Відтворення людиною рухів та вчинків інших людей (наприклад, научіння вимовляти звуки чи працювати з ноутбуком)
ІІІ. Пізнавальне научіння - найскладніше научіння із застосуванням мислення
1. Мимовільне (латентне) научіння
Научіння, що формує готовність людини до практичного виконання дії (наприклад, зорові враження дошкільнят є основою для гарного сприйняття математичних дій)
2. Миттєве научіння, або осяяння (інсайт)
Раптове знаходження розв'язку якоїсь ситуації (наприклад, історія відкриття Архімедом закону гідростатики)
3. Научіння шляхом міркувань
Поповнення досвіду шляхом зіставлення явищ та формулювання висновків (наприклад, міркування під час розв'язування задачі)
Научіння слід відрізняти від навчання як організованої форми активності, спрямованої на засвоєння знань, формування умінь та навичок.
Отже, різні види научіння забезпечують формування набутих проявів поведінки у відповідь на зміни умов існування.
Які особливості розумової діяльності людини?
РОЗУМОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ - діяльність, спрямована на поповнення досвіду із залученням пізнавальних форм научіння. Цей компонент набутої поведінки має суспільну природу, оскільки забезпечує пристосовуваність людини до життя в суспільстві та опирається на досвід, нагромаджений попередніми поколіннями.
У тварин (дельфіни, примати, воронові птахи, восьминоги) існує подібна діяльність, але вона ма ший характер. Науковці називають її елементарною розумовою діяльністю, або розсудливою діяльністю. Тварини з розвинутою нервовою системою здатні вловлювати зв’язки між явищами зовнішнього світу лише тоді, коли їх безпосередньо відчувають за до зору, слуху, нюху тощо. Вони можуть використовувати ці зв’язки в новій ситуації для побудови поведінкового акту лише на інстинктивній основі. Про розсудливу діяльність тварин свідчать такі ознаки: екстраполяція (здатність передбачати хід якої-небудь події завдяки встановленню най ших зв’язків між явищами), використання знарядь праці та складні системи спілкування.
ответ:2.Вторичные сукцессии - возникают на месте нарушенных или разрушенных климаксных экосистем (после пожара, вырубки леса, засухи и т.д.). Протекают гораздо быстрее первичных, так как начинаются с промежуточных стадий. Вторичная сукцессия возможна только тогда, когда человек не оказывает сильного и постоянного влияния на развивающуюся экосистему.
3.Сукцессионные смены обычно связывают с тем, что существующая экосистема (сообщество) создает неблагоприятные условия для наполняющих ее организмов (почвоутомление, неполный круговорот веществ, самоотравление продуктами выделения или разложения и т. п.). Такие явления реальны, но не объясняют всех случаев смен экосистем. Например, в северных лесах внедрение под полог лиственных древесных сообществ ели связано прежде всего с тем, что последняя использует биологические свойства первых по слабому притенению почвы. Сами же почвенные условия остаются не только благоприятными для лиственных древостоев, но и постепенно улучшаются для них ( идет накопление питательных веществ, уменьшается кислотность и т. п.). Следовательно, здесь нет оснований говорить о самоотравлении или других подобных причинах смен.
4.Изменение биомассы, продуктивности, биоразнообразия
5.Зрелое сообщество с его большим разнообразием и обилием организмов, развитой трофической структурой и с уравновешенными потоками энергии противостоять изменениям физических факторов (например, температуры, влажности) и даже некоторым видам химических загрязнений в гораздо большей степени, чем молодое сообщество. Однако молодое сообщество производить новую биомассу в гораздо больших количествах, чем старое.
6.Старые здания разрушаются постепенно, в швах, трещинах накапливается пыль и частички почвы. Ветром разносятся семена, которые попадая в благоприятные условия прорастают
7.Растения в природе играют важную роль,они обогащают планету кислородом и очищают наш воздух от вредных примесей.
делают они это с фотосинтеза.на с вету с углекислого газа и воды поглащают углекислый газ и выделяют кислород.
но кислород-это всего лишь побочный продукт для природы.
сами же растения синтезируют АТФ и образуют глюкозы для своего же блага
Биологическое преимущество семенных растений перед споровыми, следующие:внутреннее оплодотворение; образование семени с запасом питательных веществ; развитие зародыша внутри семязачатка;
Объяснение:
