мин осталось по Казахстану ​

ответ:Смена экосистем под влиянием человека (антропогенного фактора)

Мощным фактором изменения экосистем является хо­зяйственная деятельность человека. Воздействие человека на природные экосистемы началось давно. Оно все время усилива­лось вместе с увеличением населения Земли. В последнем столе­тии в связи с быстрым развитием промышленности, сельского хозяйства, ростом городов влияние человека приобрело решаю­щее значение. Большие изменения происходят, например, в «зеленых зонах» . вокруг городов, которые используются для отдыха горожан. Рас­тительность такой территории постоянно вытаптывается людьми, гуляющими по лесу, собирающими ягоды и грибы. Надземные органы растений травмируются, почва уплотняется, снижается ее к удержанию влаги. Все эти факторы отрицатель­но влияют на лесные травы, у которых корневища располагают­ся прямо под лесной подстилкой.

Сильное вытаптывание повреждает подрост деревьев. У ку­старников и взрослых деревьев начинают сохнуть верхушки, они легко поражаются грибными заболеваниями и вредителями. В результате лес изреживается, осветляется. Создаются благоприятные условия для внедрения луговых трав, которые светолюбивы и меньше боятся вытаптывания, так как образуют дернину. Лесные травы становятся неконкуренто и выпадают из травостоя.

Очень сильно изменяет луговые, степные и пустынные экоси­стемы интенсивный выпас скота. Животные поедают определен­ные виды трав, что приводит к распространению «не поедаемых» растений. На пастбищах разрастаются чемерица, щавель, сине­головник, полынь. Снижается обилие ценных в кормовом отно­шении злаков. Многие растения не успевают зацвести и дать се­мена. Уменьшается количество видов, упрощается сообщество. Многолетние травы замещаются однолетними растениями, кор­невые системы которых развиты слабее. Почва, не сдерживае­мая корнями, начинает размываться потоками воды или разве­ваться ветром. Разрушение почвы приводит к обеднению среды питательными элементами и водой, что резко ухудшает условия жизни растений и снижает их продуктивность. Богатые разнотравные высокопродуктивные луга и степи при неумеренном вы­пасе превращаются в бедные пустоши.

Смена биогеоценозов под воздействием антропогенного фак­тора самая быстрая. Она происходит за несколько лет, а часто скачком. .К таким скачкообразным сменам относятся вырубка лесов, распашка земель с созданием агроценозов, строительство водохранилищ, когда сухопутные экосистемы превращаются в водные.

Объяснение:

Трішки багато інформації,можеш вибрати головне ^_^ способи регенерації у рослин на даний час не існує загальноприйнятої класифікації форм регенерації у рослин та термінології. розглянемо класифікацію, виходячи з  механізмів регенерації. і. фізіологічна регенерація - відновлення частин при їх природному зношуванні (у рослин - відновлення частин кореневого чохлика, елементів ксилеми, кори; у тварин - відновлення епітелію, слизистої тощо). ii. травматична (репаративна) регенерація: 1. регенерація, зумовлена дедиференціюванням клітин: а) заживання ран - тканини рани дедиференціюють, їх клітини починають периклинально ділитися, утворюючи фелоген, який перетворюється в корковий шар. деколи рана заростає калусом; б) органогенез, пов’язаний з утворенням калуса - клітини рани, дедиференціювавшись, переходять до неорганізованого поділу, утворюючи калус (пухкі паренхімні клітини). за певних умов окремі клітини можуть дати початок адвентивним (не з ембріональних клітин) органам: кореню, пагону; в) соматичний ембріогенез - на поверхні пошкодження утворюється калус. із окремих клітин калуса формуються соматичні зародки (ембріоїди), які за певних умов розвиваються в цілий організм (із епідермальних клітин листків бегонії на ділянці перерізаних жилок утворюються нові рослини); г) відновлення частини без утворення калуса - формування адвентивних пагонів із окремих епідермальних клітин на деякій відстані від пошкодження, відновлення флоеми чи ксилеми обхідним шляхом. 2. регенерація на рівні меристем: а) відновлення апікальних меристем - при повздовжньому розсіканні конуса наростання із кожної половинки можуть регенерувати окремі апекси, як і при незначному видаленні дистального кінця (не більше 80 мкм). у молодих листків папороті відбувається відновлення зрізаної меристематичної верхівки; б) органогенез із попередніх зачатків - відростання бокових пагонів при видаленні апікальної бруньки; відростання бокових коренів при пошкодженні дистальної частини кореневої системи - ліквідується гальмівна дія цитокініну; в) органогенез із новоутворених адвентивних зачатків. стеблові живці рослини утворюють корені завдяки активації периклинального поділу в камбії чи перициклі. індукція поділу пов’язана з дією іок, яка, рухаючись базипетально, нагромаджується в нижній частині живця.