1. Установите соответствие между химическим элементом и группой, к которой он относится.
Макроэлементы
Микроэлементы
1. Йод
2. Марганец
3. Азот
4. Кислород
5. Цинк
6. Медь
7. Сера
8. Фосфор
9. Фтор
10. Железо​

Холодових рецепторів в організмі близько 250 тис, теплових — до 30 тис.

Объяснение:

ответ на украинском:

До терморецепторам, або температурним рецепторів відносяться два види нервових закінчень. Одні з них (колбочки Краузе) сприймають в основному холодові роздратування, а другі (тільця Руффіні) — теплові роздратування. Розміщені терморецепторів в шкірі, а також в слизовій оболонці носа, рота, гортані, стравоходу, шлунка і кишечника. За будовою терморецептори являють собою клубочки тонких нервових закінчень, які містяться в сполучнотканинних капсулах. Зміна зовнішньої температури дратує терморецептори шкіри і викликає в коркової частини аналізатора відчуття тепла або холоду. Внаслідок цього рефлекторно змінюється просвіт кровоносних судин шкіри, завдяки чому змінюється її кровопостачання і температура.

Холодових рецепторів в організмі близько 250 тис, теплових — до 30 тис.холодові рецептори розташовані на глибині 0,17 мм, а теплові — 0,3 мм від поверхні шкіри. Завдяки цьому теплові рецептори збуджуються відносно повільно, тоді як холодові реагують дуже швидко, як на роздратування з температурою нижче 18-20 ° С і на роздратування температурою вище 40-45 ° С (наприклад, ефект «гусячої шкіри» при зануренні тіла в гарячу воду ). Терморецептори постійно інформують організм про стан і зміну температури навколишнього середовища і є найважливішою ланкою в підтримці температури (термостазу) тіла.

Ученые, которые внесли весомый вклад в развитие зоологии
.У. Гарвей (1578—1657) открыл механизм кровообращения; изготовил микроскоп;
1665 г. — Р. Гук описал клеточное строение пробки; ввел термин «клетка»;
1677 г. — А. Левенгук наблюдал под микроскопом (увеличивающим в 300 раз) простейших, бактерии,сперматозоиды;
1826 г. — К. Бэр наблюдал яйцеклетку млекопитающих;
1828 г. — Р. Броун открыл клеточное ядро;

1735 г. — К. Линней создал систему классификации растений и животных;
XVIII в. — в России М. В. Ломоносов и Л.Эйлер создали современный по тем временам микроскоп, позволяющий вести наблюдения за разнообразными биологическими объектами;
1838, 1839 гг. — Т. Шванн, М. Шлейден независимо друг от друга сформулировали клеточную теорию, согласно которой клетки признавались элементарной единицей строения растений и животных;
1858 г. — Р. Вирхов создал учение о клеточной патологии, ввел постулат: «каждая клетка из клетки»;
1859 г. — Ч. Дарвин создал эволюционную теорию;
1865 г. — Г. Мендель открыл закон наследования признаков, что рождению генетики как науки;
1881 г. — Л. Пастер открыл принцип вакцин, заложил основы микробиологии и иммунологии;
1882 г. — И. Мечников сформулировал фагоцитарную теорию, был награжден Нобелевской премией;
1900 г. — К. Ландштейнер открыл группы крови человека, был награжден Нобелевской премией;
1953 г. — Дж. Уотсон и Ф.Крик расшифровали структуры ДНК, были награждены Нобелевской премией.