Заповнити таблицю Форми Симбіозу, 11 клас

1. Чем отличаются природные условия Греции от природных условий Египта и Междуречья?

1.- Природные условия Греции кардинально отличаются от природных условий Египта и Междуречья. Во-первых, там нет полноводных рек, кругом моря (Эгейское, Средиземное, Ионическое). Во-вторых, Греция – гористая страна и там мало плодородной земли, в отличии от Египта и Междуречья, где земледелие является основным занятием населения. И в-третьих, вся Греция состоит из островов, а Египет и Междуречье находятся все же на целостной территории, в этом огромная разница.

2. Чем схожи условия жизни и занятия греков и финикийцев ?
2.- Море то же самое. Климат в целом такой же. Торгово-военная деятельность в море. Заморские колонии. Разница в верованиях, темпераменте, пределах допустимого в обществе. Большая авторитарность управленческого стиля у финикийцев. Больше занятий искусствами, спортом и прочим у греков.

3. Какие условия развитию мореплавания?
3.- Развитию мореплавания появлению
1)водяного двигателя
2)мушкетов
3)каравеллы
2.в начале 16 века переворот в военном деле связан с
1)использованием конницы
2)применением осадных башен
3)появление огнестрельного оружия

4. Какие исторические события отразились в мифе о Минотавре?

4.- В мифе о Минотавре отразились следующие исторические события:
1) Власть царя Миноса, который подчинил себе практически все острова в Эгейском море и многие ахейские города.
2) Роскошная жизнь царя Миноса, что подтверждается наличием громадного дворца с бесчисленным количеством комнат и коридоров.
3) Незавидная участь греческого города Афины, который был обложен данью царя Миноса.
4) Гибель афинского царя Эгея, в честь которого названо Эгейское море.

5. Что стало известно о государстве на Крите благодаря находкам археологов , а что ещё остаётся тайной?

5.- Благодаря находкам археологов о государстве на Крите стало известно достаточно много, а именно:
1) Царство Минос действительно существовало. Археологи обнаружили в процессе раскопок на Крите столицу царства Миноса – Кносс. В Кноссе раскопали огромный трехэтажный дворец с бесчисленными залами и коридорами, напоминающими тот самый лабиринт Минотавра.
2) Фрески обнаруженного в Кноссе дворца свидетельствуют о насыщенной и активной жизни жителей Крита.
3) Самыми ценными находками были надписи, сделанные на различных предметах и глиняных табличках.
4) В результате археологических раскопок стало понятным, что поселения Крита не имеют крепостной защиты, что наводит на мысль о том, что греки либо не боялись нападений из вне, известно, что у них был мощный военный флот, либо все население Крита подчинялось одному правителю, т.е. было единым государством.
5) Археологи доказали, что Критское царство, достигнув своего расцвета в первой половине 2 тысячелетия до н.э., было разрушено в результате мощных землетрясений. А через несколько десятков лет Крит заняли ахейцы.

Тайной остается до сих пор их древнейшая письменность, она, к сожалению, пока не разгадана.

Вугілля, виходячи з загальноприйнятої думки - залишки рослин, які загинули багато мільйонів років тому, розкладання яких було перерване внаслідок припинення дoступу повітря, внаслідок чого вони не змогли віддати в aтмосферу відібраний у неї вуглеводень. Тaм, дe бoлота та зaболочені ліси oсідали в рeзультаті тeктонічних переміщень та зміни клімaтічних умов і вкривалися згори іншими речовинами, дoступ повітря зупинявся особливо різко. Залишки рослин пpи цьому перетворювалися, під дією бактерій та грибів, на тoрф, а дaлі - на буpе вугілля, кам'яне вугілля, вугілля aнтраціт та грaфіт.

Але для вуглеутворення з торфу, відповідно до загальноприйнятої теорії, торф повинен опуститися на глибину в кілька кілометрів і потрапити в умови підвищеного тиску й температури. Припустимо, що шар торфу накопичився, потім опустився на кілька кілометрів під поверхнею землі, перетворився на кам'яне вугілля, потім якимось чином знову опинився на самій поверхні (нехай навіть під водою), де відбулося накопичення проміжного шару вапняку, і нарешті знову все це опинилося на суходолі, де знову болото, що утворилося, почало формувати наступний шар, після чого цикл повторювався багато сотень разів...

Але! Адже ми маємо досить немало родовищ кам'яного вугілля, де ця копалина залягає настільки близько до поверхні, що її видобуток ведеться відкритим при цьому, до того ж, шари вугілля нерідко розташовані горизонтально.

Адже якщо уважно придивитися до особливостей утворення кам'яного вугілля, то можна помітити цілий ряд дивацтв.

1. Накопичення біомаси
Традиційно вважається, що вугілля з'явилося з торфу, завдяки болотам. Але для того, щоб накопичився шар вугілля в 500 метрів, потрібен шар торфу, як мінімум, 2 кілометри завтовшки. Якщо враховувати, що торф теж є продуктом переробки залишків, то вихідний шар рослинних решток має бути ще товщим. Для утворення такого шару потрібні фантастичні природні умови, причому - в прямому сенсі слова - фантастичні, що зберігаються незмінно сотні мільйонів років - щоб дати час накопичитися такому шарові.

Вугільні родовища розсіяні по землі повсюдно, проте вільні від вугілля площі в мільйони разів більші. При цьому неподалік від вугільних пластів немає ніякого вугілля. Таким чином, під час виникнення вугілля Земля повинна була бути супер-пустелею з рідкісними супер-оазисами.

Пояснити цей парадокс намагаються, прив'язуючи родовища вугілля до складок кори, де воно, вкрите кілометрами грунту, не розпалося і не вивітрилося би, як в інших місцях. Але багато величезних родовищ вугілля залягають зовсім близько до поверхні, де немає ніяких складок.

Формування вугілля пов'язують з тиском до 6 км грунту згори, але ця умова є зайвою: торф'яне болото глибиною близько 2 км, що утворило відоме родовище Хат-Крик товщиною в 500 м, створює на дні такий тиск, що ніякого грунту над ним не треба.

Ще один цікавий факт - в тому, що найбільше вугільне родовище нагадує цвинтар, подібне кладовищам динозаврів в Гобі або кладовищам мамонтів, носорогів та інших ссавців в Північній Америці. Залишки тварин усіх видів та родів зібрані разом, зім'яті та спресовані багатометровим шаром. Таке кладовище тварин могло утворитися єдиним намиванням в результаті масштабного потопу. Можливо, це ж відноситься і до вугільних пластів?

2. Про терміни утворення вугілля
Вважають, що вугілля утворюється в результаті тривалого впливу бактерій на залишки рослин в умовах відсутності кисню. Але наскільки тривалий цей вплив? Девонські родовища (416 млн. років) - найстаріші. Але ж існують також шари, датовані 260-320 млн. років.

В дійсності, бактеріальні процеси, доказом чого є маса фотографій кільцеподібних колоній в чашечках Петрі, розвиваються в геометричній прогресії і можуть запросто призвести до лавиноподібного народження продуктів переробки. Наочним прикладом служать кефір та молоко, кисле тісто і вино. Років за 20 перетворюються на порох нижні балки дерев'яного вуличного туалету. А що заважає вугіллю формуватися у такі самі терміни? Анаеробні бактерії відрізняються від аеробних лише харчування, а так - повністю аналогічні. Так може, «молоді» та «старі» вугільні пласти відрізняються не термінами дозрівання, а типами бактерій, які створюють вугілля?