
Земноводні, або амфібії (Amphibia), своїм походженням пов’язані з рибами, але водночас вони є першими хребетними тваринами, що освоїли наземні екосистеми. У самій назві цих тварин вказано на б їхнього існування: у перекладі з давньогрецької – амфібії – це ті, що живуть подвійним життям (amphi – подвійний, bios – життя), тобто і на суходолі, і у воді. Вивчення земноводних здійснює спеціальна галузь біології – батрахологія (від грецького batraсhos – голий гад та logos – вчення).
Перші земноводні з’явилися на Землі приблизно 300–350 млн років тому, наприкінці девонського періоду палеозойської ери. Предками всіх сучасних земноводних були іхтіостеги – вимерлі тварини, що походять від давніх китичноперих риб. За зовнішнім виглядом вони нагадували сучасних хвостатих земноводних.
Вихід на суходіл потребував надзвичайно складних перебудов організму.
По-перше – перебудови і посилення скелету кінцівок та їхніх поясів, що необхідно для підтримання тіла та пересування на суходолі, в умовах посиленої порівняно із водним середовищем гравітації.
По-друге – появи легенів (хоча й досить примітивних), необхідних для забезпечення газообміну та кардинальних змін у кровоносній системі: виникає друге коло кровообігу, з’являється трикамерне серце. Але газообмін у амфібій значною мірою відбувається і через шкіру.
Перераховані особливості дозволили земноводним заселити всі материки Земної кулі, крім Антарктиди. Вони виживають навіть в умовах пустелі Сахари та вічної мерзлоти Якутії. Але, звичайно, найбільшого різноманіття та чисельності земноводні досягають у тропічних та екваторіальних широтах.
Земноводні мають унікальну серед хребетних тварин особливість – стадію личинки, що може жити самостійно. При цьому слід вказати, що личинки хвостатих земноводних у більшості випадків відрізняються від своїх батьків наявністю зовнішніх зябер. Личинки ж безхвостих земноводних, або пуголовки, не схожі з батьківськими особинами не лише ззовні, але й за життя. Так, вони дихають за до зябер, тоді як дорослі – за до легенів та шкіри. Личинки мають хвіст, за до якого вони плавають, а в дорослих хвіст відсутній. Дуже важливе значення має також те, що на різних стадіях свого розвитку земноводні живляться абсолютно різною їжею: пуголовки – вегетаріанці, тоді, як їхні батьки – хижаки, що полюють лише на інших тварин: комах, червів, молюсків, рибу та навіть дрібних пташок, гризунів та інших амфібій. Вважається, що таким чином амфібії уникають конкуренції між дорослими та личинками. В процесі переходу до нового середовища існування, личинки зазнають повної перебудови організму – метаморфозу, личинкові органи у нихзникають, з’являються нові, і пуголовок перетворюється на жабу.
Деякі хвостаті земноводні, що живуть в екстремальних умовах (високогір’я, часті посухи, ранні морози і, як наслідок – короткий період активності), набули здатності розмножуватись на стадії личинки, це явище отримало назву неотенія (від грецького neos – незрілий, та tenio – подовжую). Але за певних умов неотенічні личинки все ж досягають дорослої стадії.
Станом на травень 2009 р. вченими було описано 6433 види амфібій, причому ця цифра постійно збільшується. Так, з 1985 р. список видів збільшився на 40%. Водночас понад 200 видів перебувають під загрозою знищення, а 32 види повністю зникли. Найголовнішими причинами цього є руйнування місць існування, пряме знищення людиною, забруднення навколишнього середовища.
Сучасні представники класу земноводних (Amphibia) за особливостями своєї будови та біології поділяються на 3 ряди: безногі, хвостаті та безхвості.
Безногі земноводні
Безногі земноводні (Apoda). Винятково тропічні тварини, представлені 174 видами 5 родин, в Україні не водяться. Як видно із назви, кінцівки в них зовсім відсутні. Тіло розділене на окремі сегменти (кільця), залози шкіри виділяють багато слизу, і тому ці тварини схожі на величезних червів довжиною до 120 см, часто їх так і називають – черв’яги (або червуги), до того ж вони ведуть прихований б життя, зариваючись у ґрунт та лісову підстилку. У цих своєрідних тварин відсутні не лише кінцівки, але й їх пояси, хвіст і навіть очі, а орієнтуються вони виключно за до органів нюху та дотику.
Назва цейлонського рибозмія (Ichthyophis glutinosus) може ввести в оману, але насправді це зовсім не риба і не рептилія, а справжня амфібія, хоча й безнога. Для цієї тварини характерне надзвичайно рідкісне серед земноводних явище – турбота про нащадків. Після відкладання яєць у ґрунт самиця обвиває кладку кільцями свого тіла, захищаючи її від висихання.
Объяснение:
фуххх написал надеюсь вам Удачи!
Хорошо известно, что ничто не растёт само по себе. Культурным растениям требуется уход, одним из важнейших мероприятий которого является их влагообеспечение. Достаточное количество воды - одно из основных требований всех растений, и это особенно важно в летнее время. Вода растворяет питательные вещества и микроэлементы, содержащиеся в почве, и делает их доступными для корней растений в виде почвенного раствора.
Существует несколько давно устоявшихся правил полива, которые садоводы стараются неукоснительно соблюдать.
1) поливать следует пусть не очень часто, но обильно. Поливать каждый день понемногу не имеет смысла, так как вода остается в поверхностном слое почвы, и корни растений не могут ею воспользоваться.
2)поливать культуры следует под корень, чтобы вода питала непосредственно корневую область растения и не повреждала его листву и побеги, так как многие культуры чрезвычайно чувствительны к сырости, провоцирующей возникновение и развитие грибных заболеваний. Действительно, существует целый ряд растений, которые страдают от полива по листьям: например петуния или томаты.
3)самым благоприятным моментом для полива является раннее утро, когда земля остыла за ночь и увлажнилась росой, а температура воздуха не высокая. Подходят для полива и вечерние часы, хотя разогретая земля и горячий воздух вызывают нежелательное испарение влаги. Ни в коем случае нельзя производить полив на солнцепеке, особенно в жаркие дни, поскольку такой полив оказывается не только бесполезным, но и может причинить вред растениям.
4)Корням растений необходим постоянный доступ кислорода, без этого они не в состоянии усваивать питание из почвы.
С поливом связано еще одно важное обстоятельство благополучия ваших растений. Очень важно регулярно рыхлить верхний слой почвы в горшках, который чрезвычайно уплотняется от полива, особенно в период активного роста растений
Удачи!