Поведінка — це набір дій, реакцій на середовище (подразники) свідоме та несвідоме.
Поведінка людини біологічними соціальними чинниками. Біологічну основу поведінки складають інстинкти, наприклад, інстинкти самозбереження, розмноження, турбота про потомство.
Такі особливості поведінки, як емоційність, агресивність, прагнення до успіху, любов, і тому подібне мають біологічну природу.
У сучасному суспільстві поведінка людини багато в чому визначається соціальними чинниками; людина дотримується певних поведінкових норм. Успіх людини визначається умінням дотримуватись певних поведінкових норм.
Пошукова поведінка відрізняється винятковою різноманітністю і залежить від особливостей екології і біології виду. Спільним для тварин є підвищення чутливості до харчових подразників. У одноклітинних організмів, личинок комах вона проявляється у вигляді позитивного таксису, по відношенню до хімічних подразників.
Тварини виявляють вибірковість по відношенню до їжі. Вона може проявлятися у вигляді суворої спеціалізації, як у Rostrhamus sociabilis, що харчується лише слизняками, або у вигляді харчової переваги, за наявності якої тварина, якщо у неї є вибір, віддає перевагу певному харчовому об'єкту. Екологи визначають харчову перевагу як перевищення певного харчового об'єкта в раціоні над його вмістом в середовищі. Часто тварини прагнуть підтримувати різноманітність харчового раціону (Збалансована перевага).
Окружающая среда Казахстана испытывает серьёзные экологические проблемы. К подобным проблемам относятся радиоактивное загрязнение в связи с проведениями ядерных испытаний на полигоне в Семипалатинске во время существования СССР, исчезновение Аральского моря (на границе Казахстана и Узбекистана)[1] и превращение в пустыню бывших сельскохозяйственных угодий. Многие из этих экологических проблем появились ещё в эпоху существования СССР. Центром исследования экологических проблем является Региональный экологический центр Центральной Азии, занимающийся также координацией усилий регионов по борьбе с экологическими проблемами.