1. Чи мають костисті риби зяброві кришки? 2. 3 яких відділів складається тіло хрящових риб? 3. Які плавці забезпечують стійкість костистих риб під час плавання? 4. Чи можкна за нашаруваннями на лусці визначити вік риби? 5. Який характер живлення притаманний костистим рибам? 6. Що називають плавальним міхуром? 7. Який орган допомагає рибам уловлювати рух води навко- ло тіла? 8. Як називаеться відкладання самками ікри з подальшим 11 заплідненням сім'яною pідиною самців? 9. Чи можуть риби в період нересту змінювати свій колір? 10. Як називають час від моментувідкладання ікри до вихо- ду з неї личинок?

Гіподинамія - це порушення деяких функцій організму (наприклад, кровообігу, опорно - рухового апарату, травлення, дихання) внаслідок обмеження рухової активності, а також зниження сили і частоти скорочення м'язів. Причини гіподинамії: не рухливий б життя, відсутність навантаження на організм, часте перебування в приміщення, постійне сидяче положення, відсутність здорового раціону. Наслідки гіподинамії:, ожиріння, остеохондроз (роздавлювання дисків хребтом), сколіоз, атеросклероз (холестерин відкладається на стінках судин), остеоартроз (постійна біль в суставах при русі), остеопороз (тонкі та крихкі кістки), хвороба серця, гіпертонія (високий кровяний тиск).

У невеликих кількостях стрес вважається нормальним і позитивним, тому що іноді він може до вам уникнути небезпечних або поганих ситуацій. Проте здебільшого він призводить до негативних наслідків,адже відбувається неконтрольованим чином і за обставин, які можуть перешкоджати здоровій якості життя. Було доведено, що стрес має багато спільного з розвитком акне, псоріазу, екземи та інших поширених проблем шкіри. Іноді надмірне випадіння волосся є результатом постійного впливу стресових ситуацій. Час від часу на руках можуть з’явитися пухирі. Їх можна помилково прийняти за грибкові інфекції або щось подібне.

Работа №1

"Действие слюны на крахмал"

Материалы: штатив с пробирками, карандаш для стекла, маленькая воронка, фильтр, спиртовка, 1%-ый крахмальный клейстер, 1%-ый раствор иода, реактив Фелинга, 1%-ый раствор соляной кислоты, дистиллированная вода, стакан со льдом или снегом, водяная баня, лакмусовая бумага.

Цель работы: доказать, что ферменты слюны разложить крахмал.

Ход работы:

1) прополощем рот и соберём в пробирку 8-10 мл слюны.

2) профильтруем слюну и испытаем её на лакмусовой бумаге, нейтральная лакмусовая бумага синеет, так, как слюна имеет слабощелочную реакцию. Щелочность обусловлена присутствием бикарбонатов и биметаллического фосфора.

3) в пять пронумерованных пробирок налить по 3-4 мл крахмального клейстера, а в пробирку №6 - 1мл слюны.

4) в пробирку №1 добавим 1 мл натуральной слюны, в пробирку №2 - 1 мл тщательно прокипяченной слюны, в пробирку №3 - 1 мл дистиллированной воды, в пробирку №4 - 1 мл соляной кислоты и 1 мл слюны. Эти пробирки (№1,2,3 и 4) поставьте в водяную баню при температуре 38 - 40 С.

5) пробирки №5 и 6 поставьте на лед или в снег. Через 10 мин перелейте содержимое пробирки №6 в пробирку №5 , которую вновь поставим на лед.

6) через 10 - 15 мин выньте пробирки №1,2,3 и 4 из водяной бани. Половину содержимого каждой пробирки перельем в чистые пробирки, соответственно пронумеровав их: №1а;2а;3а;4а.

7) содержимое пробирок №1,2,3 и 4 испытаем на присутствие крахмала. Для этого в каждую пробирку прибавим по 2-3 капли раствора йода. Интенсивное окрашивание в синий цвет свидетельствует о присутствии крахмала.

8) содержимое пробирок №1а,2а,3а,4а исследуйте на присутствие сахара. Для его обнаружения прибавьте в эти пробирки по 1 мл реактива Фелинга. Каждую пробирку нагреем на спиртовке до кипения (держать над огнем надо не дно, а участок несколько наклоненной пробирки на уровне верхней половины содержимого). Если хотя бы часть крахмала расщепилась до глюкозы, происходит восстановление гидрата окиси меди в закись, которая образует оранжево - красный осадок.

9) возьмем со льда пробирку №5,половину ее содержимого вольем в чистую пробирку №5а. Проведем пробы на присутствие крахмала (в пробирке №5) и сахара (в пробирке №5а).